shutterstock

З нинішнім рівнем цін на сталь навіть найефективніші сталеві компанії Індії перебувають у кризі

«Згідно зі звітом дослідного центру CGS-CIMB Securities, сталева промисловість Індії перебуває в кризі, і влада не зможе довго це ігнорувати», – пише Анкіт Гохель в колонці для CNBCTV18.

«З нинішнім рівнем цін на сталь навіть найефективніші сталеві компанії Індії перебувають у кризі. Фінансовий стан сталевого сектора також важливий для банківської системи, оскільки частка сталеливарних компаній в промислових кредитах становить 10%. Крім того, металургія, із суміжними галузями, є найбільшим роботодавцем і джерелом ВВП. Тому, на нашу думку, уряд не може довго ігнорувати кризу», – відзначили в дослідницькому центрі.

Що стосується світового контексту, то в ключових країнах відбулося зниження індексу ділової активності. Виробництво сталі в Китаї при цьому сягнуло рекордно високого рівня, але ціни знизилися приблизно на 30% (порівняно з 2018 роком). Чому? Заходи щодо стимуляції споживання сталі з боку китайської влади були недостатніми, щоб поглинути весь обсяг виробництва, а експорт при цьому обмежувався.

Масла у вогонь можуть підлити російські сталеві компанії. Це одні з найприбутковіших сталевих компаній у світі, відповідно, у них є можливість знизити ціни, і це ще більше погіршить ситуацію.

Експерти вважають, що індійський уряд у певний момент втрутиться в ситуацію, щоб підтримати сталеву промисловість. Сталевий сектор є одним з пріоритетних для індійської влади. Планується до 2030 року збільшити обсяг виробництва сталі до 300 млн т, що потребуватиме інвестицій в обсязі $100-150 млрд.

У звіті також зазначено, що мінімальні імпортні ціни (MIP) на сталь, запроваджені в Індії в 2016 році, на сьогодні не працюють. Поточне базове мито в розмірі 12,5% неефективне, оскільки не застосовується до країн Угоди про вільну торгівлю (FTA), які скористалися із ситуації, що склалася.

Експерти рекомендують переглянути MIP і FTA, щоб виправити недоліки.

«Уряд активно бореться з труднощами в різних секторах економіки, і сталеливарний сектор, на нашу думку, не стане винятком. У найгіршому разі, якщо уряд не втрутиться, ця криза може послужити такою собі «невидимою рукою ринку» і збалансувати галузь», – ідеться у звіті.

Експерти вважають, що антидемпінгове мито для гарячекатаного прокату після коригування на зростання світових цін на сировину має збільшитися з нинішніх $100/т до $580/т. Вирівнювання перегинів, на їхню думку, зумовить зростання цін на сталь і зниження сталевого імпорту в Індію.

«Ціновий «попутний вітер» посприяє збільшенню EBITDA/т, а зниження імпорту приведе до розширення частки вітчизняних компаній на ринку. Усе це дасть збільшення прибутку і коефіцієнтів прибутковості», – наголошується в звіті.

Слід зазначити, що сталеливарна промисловість має циклічний характер, і її рентабельність тісно пов’язана з глобальними економічними циклами, які досі несуть в собі ризики для галузі.

Серед інших ризиків: надлишкова пропозиція в Китаї, торгові війни між великими країнами і будь-який раптовий стрибок цін на коксівне вугілля преміум-класу, який може негативно вплинути на прибутковість сектору.