© gmk.center
Під час форуму «Промислова політика і ГМК: світовий досвід для України» народний депутат Валерія Заружко розповіла, чому в Україні гальмується розвиток промисловості.
Спікер зазначила, що всі галузі промисловості пов’язані між собою. Так, будівництво споживає 80% продукції, що виготовляється металургією. Стимулюючи будівництво, ми стимулюємо розвиток металургії, що, в свою чергу, сприяє створенню нових робочих місць, підвищенню зарплат і рівня життя людей.
Щоб підняти економіку України, наголосила Заружко, розвивати промисловість потрібно комплексно. Однак на шляху промислового розвитку України стоять певні перешкоди:
В українській інфраструктурі спостерігається повний колапс. Абсолютно зношені авто- і залізничні магістралі. Через погане транспортне сполучення між регіонами порушуються економічні зв’язки. Що стосується зовнішньої торгівлі, то для налагодження економічних зв’язків з тим самим Євросоюзом також потрібно нормальне функціонування залізниць. Без цього Україна не зможе експортувати свою продукцію за кордон і зміцнювати економічні зв’язки з партнерами.
На сьогодні українська промисловість є у три рази енерговитратнішою, ніж промисловість, наприклад, Польщі. Ні про яку конкурентоспроможність української продукції в таких умовах не варто й говорити.
Маючи другі за величиною запаси газу в Європі, ми закуповуємо за кордоном третину енергоносіїв. У разі розумної політики Україна могла б повністю перекривати свої потреби, але газовидобування в нашій країні не стимулюється. Зокрема, на цьому ринку немає прозорих правил гри.
Окремо хочеться сказати про альтернативні джерела енергії. Це не лише сучасно, екологічно й перспективно, а й далекоглядно – альтернативна енергія не так швидко вичерпується, як, скажімо, вугілля.
Сьогодні Україна отримує з альтернативних джерел менше 2% енергії. Німеччина, тим часом, отримала 65% лише за перші два тижні березня. Переходити на альтернативні джерела енергії потрібно плавно. Нам потрібна збалансована відкрита державна політика в цій сфері.
Підписуючи Угоду про асоціацію з Євросоюзом, Україна взяла на себе, крім іншого, зобов’язання у сфері екологічного контролю. Сьогодні українські підприємства сильно забруднюють навколишнє середовище, зокрема через застаріле обладнання. Це неприйнятно для Європи і незабаром стане неприйнятним для України. Адже люди дедалі більше усвідомлюють важливість екології як для здоров’я, так і для перспектив життя в країні.
Що може зробити держава в зв’язку з цим? Абсолютно очевидно, що потрібно стимулювати промисловців переходити на більш екологічні методи виробництва. Крім того, потрібно забезпечити цільове використання екологічного податку – на сьогодні ніхто не контролює, на що витрачаються ці кошти. Екологічний податок має не дірки латати в держбюджеті, а працювати на людей, забезпечуючи їх більш чистим довкіллям і даючи можливість підприємствам модернізувати своє виробництво.
Після того як всі зазначені проблеми будуть врегульовані, ми зможемо вийти на якісно новий рівень розвитку.
Україні необхідно робити ставку на розвиток і модернізацію промисловості, впровадження нових технологій та інновацій. Якщо ми не хочемо стати сировинним придатком і сировинної колонією, іншого шляху немає. Ключовими передумовами для цього є бажання й політична воля.
Промисловість України потрібна. Без промисловості у нас не буде сильної економіки й сильної країни.
Ринок металопродукції машинобудівного призначення в Україні хоч і значно менший за продукцію будівельного сортаменту, але…
Страхування воєнних вантажних ризиків є найважливішою передумовою успішності морського експорту та імпорту через порти Великої…
Головним активом українських металургійних заводів є їхні робітники. Люди, без яких доменні печі, прокатні стани…
Влітку минулого року українська промислова компанія «Інтерпайп» вперше у своїй історії почала оперувати судном, яке…
Наслідком серії потужних ракетних обстрілів по українській газовій інфраструктурі стало різке зменшення власного видобутку. На…
«Укрзалізниця» пропонує підвищення вантажних тарифів як «чарівну пігулку», яка вирішить проблему з її збитковістю. Але…