До 2025 року іранський уряд планує збільшити виробництво сталі до 55 млн т

Іран не належить до пріоритетних ринків збуту української металопродукції, так само як і український ринок не є особливо цікавим для іранських металургів. У 2018 році «металургійний товарообіг» між двома країнами становив лише $2,4 млн – 0,02% від загального «металургійного товарообігу» України в світі. Проте останнім часом саме Іран привертає до себе дедалі більшу увагу з боку вітчизняного металургійного співтовариства. І для цього є кілька серйозних причин.

У 2008 році, за даними Worldsteel, Іран виплавив близько 10 млн т сталі, посівши 19-ту сходинку в рейтингу світових виробників сталі. У той самий період Україна впевнено посідала 8-му позицію з показником 37,3 млн т сталі.

Однак за останні 10 років ситуація істотно змінилася. За підсумками 2018 року Україна опинилася на 13-му місці в світовому металургійному рейтингу, виплавивши 21,1 млн т сталі. Іран, тим часом, виробив 25 млн т рідкої сталі та, піднявшись на 10-те місце, залишив позаду не лише Україну, а й Тайвань з Італією. Приріст виробництва сталі в Ірані, порівняно з 2008 роком, сягнув 151%.

Подібна ситуація спостерігається і в «чавунному» сегменті. Якщо в 2008 році Україна посідала 7-ме місце в рейтингу світових виробників чавуну з об’ємом виробництва в 31 млн т, то за підсумками 2018 року опинилася на 10-й позиції – 20,56 млн т. Іран же піднявся з 15-го місця (9,6 млн т) на 7-ме (27,9 млн т), випередивши при цьому як Україну, так і США з Німеччиною.

У чому ж причина такого прориву?

Справа в тому, що іранська металургія має низку важливих переваг, завдяки яким може зміцнювати свої позиції на світовому металургійному ринку.

Доступна сировина та енергоносії

shutterstock.com

Іран посідає 9-те місце у світі за запасами залізної руди – близько 2,7 млрд т (1,5 млрд т у перерахунку на залізо). В Україні, яка перебуває на 7-й позиції в цьому рейтингу, запаси залізної руди становлять 6,5 млрд т – близько 2,3 млрд т в перерахунку на залізо.

Крім того, Іран володіє значними нафтовими (4-те місце в світі за доведеними запасами) і газовими (2-ге місце в світі за доведеними запасами) родовищами, що забезпечує високий ступінь свободи і конкурентоспроможність на світових ринках, у тому числі металургійному.

Технологічне виробництво

Основним методом виробництва сталі в Ірані є електродуговий – цим способом виробляють 85,5% загального обсягу рідкої сталі. Решта 10,5% сталі виплавляють у конвертерах. При цьому Іран є однією з 15 металургійних країн, де вся заготовка виробляється шляхом безперервного лиття.

Водночас Іран – один з небагатьох виробників чавуну методом прямого відновлення. З 44 країн – виробників чавуну пряме відновлення застосовується лише у 12. Це більш технологічний метод, ніж доменне виробництво. У 2008 році цим способом в країні було отримано 77% чавуну, а в 2018-му – вже майже 92%. У результаті Іран посів 2-ге місце в світі за обсягом виробництва продукції прямого відновлення, поступившись лише Індії.

Державна підтримка

Гірничо-металургійна галузь Ірану має всебічну підтримкою з боку держави. Економічний підхід, закладений в п’ятирічні плани розвитку, дає змогу формувати довгострокову стратегію індустріального комплексу країни. Так, до 2025 року іранський уряд планує збільшити виробництво сталі до 55 млн т, що передбачає щорічний приріст виплавки на рівні 5 млн т.

Високе внутрішнє споживання

Більша частина іранської металопродукції – близько 60% – споживається всередині країни. Для порівняння, в Україні – лише 15-20%. Це важлива конкурентна перевага, адже високий внутрішній попит є істотною підмогою для металургії – особливо в умовах посиленої світової конкуренції.

Експорт металопродукції Ірану, таким чином, становить 40% від загального обсягу виробництва. До основних ринків збуту іранського плоского прокату належать ОАЕ, Італія, Ірак, Оман, Афганістан. Сортового прокату – Ірак, Афганістан, Катар, М’янма, ОАЕ. Напівфабрикатів – Таїланд, ОАЕ, Єгипет, Індонезія, Італія. Трубної продукції – Ірак, Туркменістан, Афганістан, Сирія, Вірменія.

Характерно, що в рамках захисних заходів проти імпорту металопродукції на територію Європейського Союзу Іран отримав лише одну індивідуальну квоту – на нетекстуровану електротехнічну сталь. Україна, для порівняння, отримала індивідуальні квоти за 12 категоріями продукції.

Захист вітчизняного виробника

shutterstock.com

На сьогодні в Ірані застосовується мито на імпорт напівфабрикатів – 5%, гарячекатаного плоского прокату товщиною до 3 мм – 10%, деяких інших видів гарячекатаного плоского прокату – 15%. Є тенденція до зниження митних тарифів, але в умовах надлишку сталеплавильних потужностей і посилення протекціонізму в світі Іранська асоціація виробників сталі, побоюючись природного перерозподілу потоків експортованої металопродукції з інших країн, наполягає на збереженні щонайменше наявних тарифів.

Висновок

Тривалий час Іран був свого роду темною конячкою на металургійній карті світу. Багато хто не сприймав його серйозно. Але в останні роки ситуація змінилася, тож Іран змусив заговорити про себе як про сильного і амбітного гравця, що має потужний потенціал для розвитку. В умовах перманентних потрясінь і перерозподілу торгових потоків на світовому ринку не виключено, що вже незабаром до країн, що є металургійними конкурентами України, приєднається й Іран.

«Укрметалургпром» продовжує здійснювати моніторинг та аналіз основних трендів у світовому металургійному співтоваристві.