Після секвестру держбюджету фінансування ремонтних робіт на шлюзах зменшилося втричі

Дніпровські шлюзи знову працюють. П’ять з них запустили в березні, а шостий, Канівський, можливо, розпочне роботу в червні. З відкриттям навігації вантажопотік на річці почав активно зростати. Утім, річкова галузь України, як і раніше, змушена долати проблеми. І, як виявилося, пандемія коронавірусу – не найважча з них.

Затяжна навігація

З кожним днем вантажні перевезення на Дніпрі дедалі збільшуються. У першому кварталі нинішнього року вони сягнули 1,1 млн т. Левову частку становили будматеріали та інші вантажі – їх обсяги на річці зросли за рік у 2,3 раза, до 589 тис. т. Уже традиційно збільшилося й перевезення зернових – цього разу на 13,2%, до 440 тис. т. А от металу на Дніпрі стало менше – його транспортування скоротилося на 22,7%, до 61 тис. т. Загалом вантажопотік на Дніпрі в січні-березні зріс у річному обчисленні на 50,6%.

Безперечно, це хороший результат. Але річковий бізнес переконаний – досягнення могли бути більш значними, якби навігацію на шлюзах дніпровського каскаду почали раніше. Тим паче що погода цього разу цілковито сприяла. На думку більшості учасників ринку, повноцінну роботу на річці можна було запустити вже в лютому.

Питання про навігацію цього року стояло справді гостро. Компанії, що працюють на річці, закликали державні органи врахувати аномально теплу зиму й відкрити шлюзи раніше. Але їхні доводи, очевидно, були непереконливими, тому перший зі шлюзів – Каховський – запустили лише 6 березня. Причому відповідний наказ з’явився не заздалегідь, щоб вантажовласники та перевізники встигли підготуватися, а в день відкриття.

На жаль, така ситуація в галузі повторюється щорічно. Це відбувається через відсутність конструктивного діалогу між владою й бізнесом. З року в рік напередодні нового сезону галузеві компанії пишуть звернення з проханням про більш раннє відкриття навігації. З продовженням навігації в Україні ситуація, на жаль, аналогічна. Але держоргани продовжують готувати шаблонні накази замість того, щоб прислухатися до думки ринку – але ж його учасники на практиці знають, як правильно організувати роботу на воді.

Скільки вантажів пройшло би Дніпром, якби шлюзи справді відкрили в лютому? За оцінками бізнесу, кожен день навігації – це приблизно 30 тис. т вантажообігу на річці. Тобто на воду можна було б залучити ще понад 1 млн т вантажів. Це доволі багато, особливо в нинішній період невизначеності через світову пандемію COVID-19. Адже ніхто не знає, що буде далі й чи вдасться надолужити згаяне.

Коронавірус і Європа

Пандемія коронавірусу змінила світ і стала важким випробуванням для суспільства. Ще невідомі масштаби втрат світової економіки, але вже очевидно, що на її відновлення знадобляться роки. Тому зараз такими важливими є кроки, які здійснюють країни, щоб упоратися з кризою.

У цей період багато держав намагаються максимально допомогти своєму населенню й бізнесу. Так, в Італії заявили про виділення €25 млрд для зміцнення системи охорони здоров’я, підтримки компаній і населення. А в Німеччині передбачили розширення програм підтримки ліквідності, щоб спростити бізнесу доступ до дешевих кредитів.

Чимало країн насправді здійснили швидкі й важливі заходи. Наприклад, знизили ставки ПДВ і податку на прибуток, відстрочили податкові та кредитні платежі, забезпечили позики й гарантії, взялися за вирішення проблем на ринку праці, запропонували пряму державну допомогу постраждалим від впливу коронавірусу галузям економіки.

Показовою в цей момент також стала реакція представників європейського транспортного сектору. Вони підготували декларацію під назвою «Транспорт тримає нас у русі» (Transport keeps us going), у якій наголосили на важливій ролі галузі під час нинішньої кризи.

Вони акцентували на тому, що транспорт забезпечує поставки ліків і медичного обладнання, продуктів харчування та предметів першої необхідності, а також став життєво важливим інструментом у період обмеженої мобільності населення.

Тому спільно вони закликали забезпечити безперешкодний перетин кордонів для вантажних перевезень, підтвердити важливість захисту здоров’я й безпеки працівників транспорту, а також виявити до них повагу й підтримку. Водночас тут звернулися до політиків із проханням допомогти у відновленні транспортного сектору.

Відповідну декларацію підписали 33 асоціації, які задіяні в сфері транспорту, в тому числі й річкового.

Старі проблеми в Україні

Коронавірус загнав по домівках і українців. Тому наша держава також заявила про допомогу бізнесу й населенню. Наприклад, у нас дозволили тимчасово не платити податок на землю й нерухомість. А ще – звільнили від пені за несвоєчасну оплату комунальних послуг. Порівняно з обсягами європейської допомоги наші заходи залишають бажати кращого.

Під потреби карантину в Україні переглянули також державний бюджет на цей рік. І несподівано знову вирішили пожертвувати потребами річкової галузі. Йдеться, зокрема, про витрати на забезпечення експлуатаційно безпечного стану судноплавних шлюзів. Простіше кажучи – про кошти на ремонт шлюзів дніпровського каскаду. І це при тому, що фінансування ремонтів упродовж останніх 10 років не здійснювалося належним чином.

Спочатку до держбюджету на вказані цілі закладали 116,3 млн грн. Але 13 квітня Верховна Рада прийняла за основу і в цілому закон №3279-д з поправками до бюджету України на 2020 рік. Згідно з документом, фінансування ремонтних робіт на шлюзах зменшилося втричі, до 39 млн грн. Цікаво, скільки з цих грошей фактично спрямують на ремонти та чи виконають їх узагалі?

Показово, що паралельно з цим деякі статті витрат держбюджету, навпаки, збільшили. Так, фінансування Державної служби України з безпеки на транспорті зросло на 8,3 млн грн, до 137,6 млн грн.

Виникає питання – невже потреби річкової галузі в нашій країні є настільки незначними, що ними можна регулярно жертвувати? Адже про важливість і терміновість ремонтних робіт на дніпровських шлюзах було сказано справді багато і неодноразово. Як, утім, і про можливі наслідки, якщо ці ремонти не виконати. Серед них – поломка шлюзу і повна зупинка навігації на Дніпрі.

На жаль, таке ставлення може виявитися для української річкової галузі згубнішим за коронавірус. Адже світ уже активно бореться й напевно зможе подолати нову вірусну інфекцію. А боротьба за українські річки, як і раніше, ведеться лише на словах.

Про який розвиток і зростання річкових вантажоперевезень в Україні в такому разі може йтися?