Внутрішній попит на металопрокат особливо зріс з боку виробничих та будівельних компаній

Після початку військової агресії РФ проти України більшості українських компаній довелося суттєво перебудовувати свою роботу та логістику. Розповімо, як це вийшло у компанії «Фортекс», яка займається імпортом металопрокату в Україну.

Про компанію

Основний напрям «Фортекс» – це імпорт на ринок України оцинкованого рулонного прокату та сталі з полімерним покриттям. Основними партнерами в цій галузі є європейські виробники: Arvedi, Arcelor Mittal, U.S. Steel Košice, Colortec; турецькі: Tat Metal, Tosyali Toyo; китайські: Rogo, Longcheng та корейський Dongbu Steel. Такий широкий перелік дає можливість нашим клієнтам-виробникам готових профільованих виробів легко закривати свої потреби в різних цінових сегментах.

Крім того, ми працюємо на ринку металоконструкцій та чорного металу, зокрема імпортуємо товстолистову зносостійку сталь. Основним партнером у цьому напрямі є австрійський виробник Voestalpine.

Ситуація з попитом

На початку війни, особливо в березні 2022-го, ринок практично був заморожений. Особливо гостро криза позначилася на нових поставках тонколистового металопрокату. Ринок використовував переважно вже наявний обсяг продукції, яким був наповнений. У результаті загальний показник відвантажених тонн у березні становив близько 35% від обсягів березня 2021 року.

У травні 2022-го попит почав відновлюватись у всіх напрямках. У другій половині літа та восени показники стали позитивнішими – у серпні було відвантажено вже 52% від обсягу серпня минулого року, а у вересні показник сягнув 74%.

Внутрішній попит на металопрокат покращився переважно з боку виробничих та будівельних компаній. Проте середній показник за ІІ та ІІІ квартали 2022 року становив 41,5% від обсягів відповідних періодів 2021 року.

В умовах війни для того, щоби збільшити обороти, ми почали ввозити більше тонколистової оцинковки. З нею в Україні були проблеми після того, як ММК ім. Ілліча припинив виробництво, а в решти виробників були проблеми з підкатом. У результаті в нас у структурі обороту металу питома вага оцинковки збільшилася приблизно на 15%. Крім того, до війни ми не займалися зносостійкою сталлю, а зараз вийшли на австрійських виробників, щоби була можливість продавати їхню продукцію в Україні.

Падіння цін

Ціни на більшість товарів як в Україні, так і у світі зростають, проте на ринку металопрокату спостерігається переважно зворотна тенденція. Особливо сильне падіння цін зафіксоване за останні два місяці. Це пов’язано насамперед із нижчим попитом, ніж минулого року. Це змушує виробників шукати способи зниження цін, щоб підтримувати попит. До того ж в умовах, коли пропозиція вища за попит, це ще більше загострює конкуренцію. Якщо порівнювати ціни жовтня 2022-го із цінами попереднього року в доларах, то можемо зафіксувати, що реальна вартість металопрокату на продаж знизилася на 17%, хоча ціна у гривні зросла на 15%. Така відмінність пов’язана насамперед з інфляцією та іншими валютними та економічними проблемами, викликаними активною фазою війни.

Також нестабільна обстановка змушує виробників і постачальників здебільшого працювати за повною передоплатою. Натомість до війни була поширена практика часткової передоплати у розмірі 20-50%, а решту платили в момент заходу товарів у порт або до Львова. До того ж зараз як у Європі, так і в Україні всі бояться заморожувати оборотні кошти в умовах їхньої нестачі.

Утім, не всі європейські виробники перейшли на передоплату – є можливість брати товар із відстрочкою оплати на два тижні. Трохи простіше у цьому питанні з азійськими постачальниками, але з ними потім більше проблем із комунікаціями.

Важко прогнозувати цінову ситуацію, оскільки зараз обставини особливо мінливі. Найімовірніше, ціни або вже досягли свого дна, або дуже близько до нього підійшли. У середньостроковій перспективі варто очікувати або фіксування цін у доларах на приблизно тому рівні, що є зараз, або можливе подорожчання. Насамперед на це впливатиме те, як Україна та Європа справлятимуться з енергетичними проблемами, у тому числі з паливом.

У будь-якому випадку в довгостроковій перспективі варто очікувати підвищення цін, коли почне відновлюватись, а згодом і зростати попит. Поштовхом до цього в Україні стане відновлення країни, а у світі – коли нові ланцюжки поставок всіх видів ресурсів зафіксуються в найбільш оптимальній формі в обхід Росії та Білорусі, а також тих, хто їх підтримує.

Подорожчання логістики

Основною проблемою початку війни стало блокування українських портів – одна з основних артерій для міжнародних перевезень. Крім того, довелося оперативно перенаправляти вантаж, який уже був у морі, до портів країн ЄС, формувати нові логістичні ланцюжки поставок металу в Україну з країн далекого зарубіжжя. Для імпорту вантажів ми використовували переважно автотранспорт через польські порти Гдиня і Гданськ або румунський Констанца. Нашим логістам доводилося майже цілодобово домовлятися та контролювати перенаправлення вантажу з Одеси, Румунії та Польщі. І щоб не перевантажувати один порт, треба було везти товар одразу через кілька. Проте зміна логістики призвела до перевантаження портів у Польщі та Румунії, що подовжило час перевезення, а це – подорожчання вантажоперевезень та зрив термінів поставок.

До того ж після знищення частини НПЗ та нафтобаз в Україні суттєво зросли ціни на пальне, а відтак і вартість вантажоперевезень. Ситуацію частково врятувало лише скасування державою акцизу на паливо та зниження ПДВ для пального. Але навіть попри це порівняно з лютим ціни як на міжнародні, так і на внутрішні перевезення значно збільшилися.

Плани компанії

Насамперед – допомогти перемогти у війні. Для цього ми віддаємо частину свого прибутку, а також тримаємо відкритий рахунок, куди може пожертвувати кошти будь-хто. Що ж до комерційних планів, то ми хочемо продовжити розширювати асортимент продукції, що імпортується з ЄС, Туреччини та Азії, а також нарощувати обсяги в чорному металопрокаті, спробувавши виявити найбільш затребувані ніші в даному сегменті. Також ми вже сформували пропозиції на замовлення металу з Азії на лютий 2023 року.

Багато залежатиме від того, наскільки будуть в цілісності та доступності транспортна та стратегічна інфраструктури країни, якою мірою справлятимуться наші вітчизняні виробники із задоволенням потреб будівельного та промислового секторів.