Cover-post Cover-post

Без держпідтримки і капітальних інвестицій видобуток в Україні падатиме далі

У вітчизняній газовидобувній індустрії почалася епоха стагнації. Пандемія COVID-19, рекордне зниження цін на вуглеводні у світі та глобальна економічна криза вже поставили на паузу майже всі інвестиційні проєкти та ризикові роботи на родовищах. Чи оговтається галузь після такого потужного удару?

За 6 місяців 2020 року в Україні видобуто 10,2 млрд кубометрів газу. Це на 3% менше від аналогічного показника минулого року. Незалежні компанії продемонстрували зростання виробництва на понад 7%, однак це відбулося завдяки проведеним раніше капітальним ремонтам та минулорічному бурінню свердловин. Наразі інвестори оптимізували усі процеси та з великою обережністю дивляться на нові проєкти. Без капітальних інвестицій у галузь видобуток падатиме далі.

Тенденція до зменшення кількості активних бурових верстатів, яка розпочалася взимку, триває. Якщо минулого року на початку літа у виробництві було задіяно майже 90 верстатів, то зараз – утричі менше.

На жаль, така ситуація спостерігається не лише в Україні, а й у світі. Найбільші міжнародні видобувні та сервісні компанії зазнають мільярдних збитків через пандемію. Щоб зберегти нафтогазовидобувну галузь, уряди провідних видобувних країн впроваджують стимули для її підтримки та мотивують інвесторів продовжити інвестування. Так, приміром, у Норвегії парламент дозволив компаніям списувати частину витрат (10% від ціни), понесених на придбання оборотних активів для здійснення нафтогазовидобувної діяльності, вже у році, у якому такі витрати були понесені (2020-2021 роки), замість загального 6-річного терміну. У Канаді нафтогазовидобувному бізнесу крім відтермінування оплати податку надано мільярдну фінансову допомогу, яка дасть можливість зберегти робочі місця. У США задля збереження обсягів виробництва нафти й газу було зменшено розмір роялті на видобуток вуглеводнів (зі стандартних 12,5% до 0,5%) та орендну плату за користування державними ділянками.

Ситуація в Україні з підтримкою бюджетоутворюючої індустрії (за минулий рік сплачено майже 74 млрд грн податків) є зовсім невтішною. Навіть так: нафтогазовидобувна галузь не отримала жодних стимулів з боку держави для продовження інвестиційної діяльності та збереження робочих місць у секторі. Ще навесні Асоціація газовидобувних компаній України звернулася до президента України, уряду та народних депутатів із закликом негайно розробити та впровадити пакет стимулюючих заходів для допомоги галузі. Без цього не варто очікувати на продовження буріння нових свердловин та розробку нових родовищ.

Ідеться насамперед про фіскальні заходи, які є основою для прийняття рішення інвесторами. Це продовження терміну незмінності оподаткування видобутку вуглеводнів із нових свердловин з 5 до 10 років; запровадження стимулюючої ренти для відновлення законсервованих та ліквідованих свердловин, а також стимулювання видобутку нетрадиційних покладів вуглеводнів. Крім того, варто також за аналогією зі стимулюючим режимом для видобування природного газу запровадити стимулюючу ренту для видобутку нафти та конденсату.

Це першочергові кроки, які стануть сигналом підтримки галузі з боку держави. Вони дадуть змогу мінімізувати поточну кризову ситуацію та не принесуть жодних втрат для державного чи місцевого бюджетів, адже наразі їх там все одно немає, це додаткові обсяги – і рента від видобування додатково поповнить казну.

Водночас для справжньої допомоги бюджетоутворюючій індустрії необхідно здійснити комплексний перегляд ставок оподаткування видобутку вуглеводнів в Україні шляхом приведення їх до середньоєвропейських показників.

Без державної підтримки ми ризикуємо втратити вітчизняний видобуток вуглеводнів, що призведе до ще більшої залежності від імпортного газу та втрати левової частки податків. Тож або ми обираємо та підтримуємо своє, або платимо за чуже. Вибір очевидний!