Ціни на агро- і металургійну сировину залишаються високими

Я б не поспішав з оцінками впливу поточної ситуації на світових ринках на Україну.

1. Обвал нафти – це наслідки виховної роботи Саудівської Аравії з РФ.

Ми не знаємо, якою буде реакція з того боку, ми не знаємо, як довго ціни на нафту будуть нижче $45 за барель, і ми достовірно не знаємо, як цей тренд перенесеться на наш ринок.

2. Ціни на агро- і металургійну сировину залишаються високими.

Якщо ви подивитеся на підсумки торгів на різних біржах (данні по біржах США від Bloomberg), то побачите, що нафта різних сортів, мазут, бензин (строкові контракти на них) впали на 12-18,8%, тоді як, наприклад, кукурудза – на 1,33%, пшениця – на 0,24% і т.ін. Тобто агросировина реагує на нафтову війну досить помірно. Я б сказав, у межах ринкових коливань. Окремо зазначу, що залізорудна сировина сьогодні торгується на рівні близько $89/т й показує річний приріст ціни 4,73%. Тобто ціни залишаються на дуже високому рівні.

3. Зверніть увагу на динаміку цін на газ.

Зазвичай вона корелює з мазутом. Однак цього разу ціна на газ знизилася лише на 1,1%, тоді як нафта brent просіла на 19%, а мазут – на 12,84%. Це вказує на те, що гравці енергетичного ринку не очікують тривалого періоду низьких цін на нафту. Утім, гравці – не боги, і можуть помилятися.

4. Як усе це вплине на Україну?

Гравці на ринках капіталів зазвичай дивляться на те, як рух цін на сировинних ринках вплине на фінанси країни, що випускає облігації. Якщо нафта за кілька днів впала більше, ніж на 30%, то, звісно, це буде напряму стосуватися країн – експортерів нафти та емітентів з цих країн (наприклад, РФ). Наші експортні зв’язки з РФ ослабли, і невідомо, скільки часу ціни на нафту триматимуться на низькому рівні. Тому я допускаю, що ринок євробондів України та ринок ОВДП буде штормити під впливом загальних тенденцій. Але чи стане цей шторм хронічним – залежатиме від дій уряду та НБУ, а також від подальшого сценарію згортання/розгортання кризи.

5. Чи буде (і чи потрібен) в Україні дефолт?

На жаль, люди, які втратили владу в минулому уряді, та їхнє оточення дуже часто лякали нас саме дефолтом. Для простоти розуміння широкою аудиторією дозволю собі порівняти дефолт із шлунковим розладом. Якщо немає сил терпіти, варто випорожнитись і приймати ліки. Так і з дефолтом держав – якщо немає об’єктивної можливості обслуговувати борг (наприклад, через одночасне падіння експорту й відтік капіталу з ринку ОВДП), то в дефолті немає нічого поганого. Ви скликуєте кредиторів, показуєте їм реальну картину, яку отримали від попередників, і пропонуєте їм план реструктуризації.

Зовсім інша справа, коли ви маєте можливість обслуговувати борги, але свідомо йдете на дефолт – це і зіпсована кредитна історія, і «бан» на світовому ринку капіталів на кілька років, і паніка, яка може з ринків державних бондів перекинутись на інші сектори фінансового ринку. Чи призведе чергова світова фінансова криза до остаточного розладу в системі державних фінансів, я зараз оцінити на всі 100% не готовий. Але із впевненістю можу сказати, що сегментність кризи (ринок нафти) та наявність короткострокових панічних настроїв на ринках бондів держав, які розвиваються, вказують на те що, український фінансовий ринок може штормити тиждень-два, після чого паніка вщухне.

Можливо, усе це позначиться на Україні іншим чином:

  • Ми будемо більш активно шукати співпраці з МВФ та урядом США або Європейською комісією.
  • Дуже ймовірно, що нам потрібно буде відкласти мрії про кінець епохи високих ставок.
  • Комусь доведеться переглянути підходи до управління золото-валютними резервами і проаналізувати втрачені можливості з більш інтенсивного наповнення ЗВР.

Опубліковано з дозволу автора

Оригінал