Facebook Facebook
Ливарне виробництво в Україні

Незважаючи на затребуваність продукції, середнє завантаження підприємств галузі не перевищує 20-30%

Як і інші галузі промисловості, ливарна галузь сильно постраждала від військової агресії Росії. Крім падіння попиту, щонайменше 50% підприємств галузі відчули на собі вплив війни, іноді й з частковим руйнуванням виробництв. Великі ливарні підприємства розташовуються здебільшого в південно-східних регіонах, які найбільше постраждали від бойових дій.

Ситуація у галузі

Приблизні обсяги падіння ливарного виробництва у 2022 році становлять, як у металургії та машинобудуванні, до 70%. За попередніми даними, ливарна галузь виробила минулого року приблизно 190 тис. т продукції в порівнянні з 450 тис. т 2021-го.

Обсяг виробництва литва в Україні

На сьогодні підприємства галузі працюють практично на мінімумі. Середнє їх завантаження зараз не перевищує 20-30%. Основними споживачами ливарної продукції зараз є «Укрзалізниця», «Укроборонпром» та інфраструктурне будівництво. Дивно, але попри війну зростання попиту на продукцію галузі з боку «Укроборонпрому» немає.

Важливо, що багато в чому ливарна галузь, на відміну інших галузей промисловості, гнучкіша в частині можливостей переміщення виробництва, у безпечні райони і швидкого перезапуску виробництва. Є кілька фактів релокації невеликих ливарних виробництв до безпечних районів. Водночас релокація великих ливарних виробництв ускладнена значними основними фондами. Ще війни великі ливарні виробництва були переважно у структурі машинобудівних підприємств. І лише приблизно половина порівняно невеликих самостійних ливарних виробництв розташовувалися в безпечних регіонах.

Діалог із владою

Ми ведемо постійний діалог з центральними органами виконавчої влади щодо розширення ролі ливарних підприємств у поточному та післявоєнному економічному розвитку країни. Зокрема, ми намагаємося спілкуватися із Мінстратегпромом. Можна констатувати, що на сьогодні замість вироблення та реалізації єдиної державної промислової політики в умовах військового стану відбувається дублювання функцій Мінекономіки, Фонду держмайна, «Укроборонпрому» та низки інших відомств, що позначається на ефективності прийняття управлінських рішень.

Зараз має бути баланс у промисловості – ми маємо розуміти, що потрібно виробляти, у яких обсягах та інше. Такого балансу немає. Ми не розуміємо, які галузі планує розвивати держава та як саме. Лише за наявності промислової стратегії і держава, і галузь можуть ефективно взаємодіяти для вирішення зокрема оборонних завдань й у повоєнному відновленні країни.

Ми можемо закрити практично всю лінійку необхідної української оборонної промисловості ливарної продукції, ми даємо свої пропозиції «Укроборонпрому», але нам у відповідь кажуть, що все є і організовано. Але ми знаємо реальну ситуацію зсередини – насправді ливарна продукція для оборонної промисловості потрібна та її не вистачає.

Повоєнна ситуація

Ми вже зараз маємо думати над повоєнним відновленням України в рамках тих завдань, які ставить президент. Я впевнений, що ливарна галузь матиме особливе місце у цьому процесі. Продукція галузі буде дуже затребувана в процесі відновлення інфраструктури – доріг, нежитлових приміщень, виробництв та ін.

Українські ливарники (після невеликого дооснащення виробництв) разом із металургами можуть виробляти стільки продукції, скільки буде потрібно для відновлення країни, а її буде потрібно багато. Українська ливарна галузь з урахуванням існуючих втрат потужностей залишається здатною виробляти 1,5-2 млн т продукції. Звичайно, для цього знадобиться певний час і наявність твердого попиту на ливарну продукцію.

Мій аналіз роботи підприємств галузі показав, що ливарники налаштовані дуже позитивно, згуртовано та активно, вони змогли швидко адаптуватися до умов війни, працюють навіть в умовах обстрілів та вишукують можливості для продовження роботи. Тому ливарна галузь повністю готова брати участь у нинішньому забезпеченні обороноздатності країни та у повоєнному відновленні інфраструктури.