Ливарна галузь планує збільшити обсяги виробництва за підсумками 2024 року

Про конкретні цифри зростання складно говорити на тлі невизначеності – як загальної, так і з енергозабезпеченням восени-взимку

Від лиття залежить забезпечення необхідної продукції оборонних заводів, машинобудівних підприємств та відновлення зруйнованої інфраструктури. Хоча з початку війни українська ливарна галузь втратила приблизно 50% потужностей, а діючі підприємства працюють із завантаженням на 30-50%, галузь очікує на збільшення виробництва за підсумками поточного року. Однак про можливу динаміку зростання поки що говорити зарано, оскільки попереду довгі 4 місяці, коли можуть бути серйозні проблеми з енергопостачанням.

Основні проблеми

До основних проблем ливарної галузі можна віднести такі:

Проблеми роботи з оборонно-промисловим комплексом (ОПК). Хоча «оборонці» потрібний широкий асортимент ливарної продукції, але потенціал галузі задіяний далеко не повністю. Крім того, від початку війни галузь стикалася з великою кількістю проблем – управлінським хаосом у профільних держорганах, різними бюрократичними перешкодами, вкл. складнощами з проходженням документації, нав’язуванням посередників та ін.
Дефіцит електроенергії. Ливарна галузь значною мірою залежить від стабільного енергопостачання. Ливарна піч – це верстат, який сам зупиняється, якщо відключити світло. Це кілька тонн розплавленого до 1500 ° C металу, які при різкому відключенні електроенергії перетворяться на величезну небезпечну технологічну проблему. На використанні електроенергії та газу зав’язані й інші виробничі й технологічні процеси на ливарних потужностях. Окрім самого енергозабезпечення, нас турбує ціна на електроенергію, яку наполегливо збільшують для промисловості. Спочатку з червня збільшили до 80% необхідну частку імпорту електроенергії, щоб підприємствам уникнути відключень, а потім у середині липня запропонували уніфікувати тарифи на розподіл. Нам вдалося переконати не зближувати тарифні класи, оскільки це могло призвести до збільшення енерговитрат підприємств та погіршення конкурентоспроможності продукції, аж до зупинки частки з них.
Нестача персоналу. Попри ухвалення кількох рішень (внесення низки підприємств до категорії критично важливих для економіки та ін.), але проблема нестачі кадрів на ливарних підприємств має масовий характер. Сьогодні завантаження підприємств у середньому становить від 30% до 50% залежно від виду продукції. Іншими словами, підприємства могли б збільшити обсяги виробництва, але через відсутність фахівців не можуть виконати ту чи іншу роботу, взяти те чи інше замовлення. При цьому багато позицій неможливо замінити ні жіночою, ні некваліфікованою працею, адже підготовка виробничих працівників за вузькими спеціальностями може тривати роки.v
Складнощі з логістикою. Наразі приблизно 80-85% випущеної ливарної продукції залишаються всередині країни, ще 15-20% – йдуть на експорт. У підприємств-експортерів за останній рік сильно ускладнилися відносини зі споживачами через проблеми на кордонах, які призводили до розбудови маршрутів та подорожчання логістики, збільшення термінів та несвоєчасної доставки продукції.

Споживачі лиття

Наразі є дві основні групи споживачів лиття. Перший за обсягом замовлень та ключовий за важливістю – ОПК. Зараз збільшення виробництва для оборонних цілей з певних причин застопорилося, але ми сподіваємося, що найближчим часом проблеми будуть усунуті. Наші позитивні очікування базуються на тому, що раніше було відчутне зростання попиту на оборонну продукцію.

Інший напрямок – численні підгалузі машинобудування (сільгосп-, вагоно-, енерго-), інфраструктурне будівництво, енергетика та ін. Їх динаміка нині дуже різна, але попит на ливарну продукцію буде особливо високим у рамках повоєнного відновлення зруйнованої інфраструктури.

Нам уже зараз слід думати, що цей процес забезпечувався продукцією українських підприємств, а не шляхом імпорту в кредит усієї продукції у наших партнерів. Повинна бути розроблена відповідна державна стратегія, за яку має відповідати профільний Мінстратегпром України.

Прогноз-2024

Ми очікуємо на збільшення виробництва за підсумками 2024 року, але сьогодні об’єктивно важко щось точно прогнозувати. 2023 року випуск ливарної продукції становив приблизно 300 тис. т. У поточному році ми планували вийти на випуск 380-400 тис. т лиття. Але зараз ніхто не знає, якою буде осінь-зима та ситуація з енергозабезпеченням. Зрозуміло, що якщо будуть багатогодинні відключення, то про ритмічну роботу підприємств можна забути.

Ливарна галузь має дуже велике значення для обороноздатності країни та повоєнного відновлення. Наразі галузь розвивається не завдяки, а всупереч – тому що є ініціативні власники та керівники ливарних підприємств, які намагаються пробивати стіни бюрократії та пропонують свою продукцію.