Енергоефективну економіку не можна будувати без підтримки держави

Основою для майбутнього сталого розвитку України можуть стати енергоефективні бізнеси глибокої переробки

Сталий розвиток, державна підтримка бізнесу, енергоефективність – здавалося б, це слова з актуального лексикону представників «важкої» промисловості: металургійного, гірничодобувного, машинобудівного бізнесу. Але про це говорять і виробники продуктів харчування. Здавалося б, зовсім інший ринок, інша продукція, робота з кінцевими споживачами, а слова ті самі: енергоефективну економіку не можна будувати без глобальної підтримки держави, експорт продуктів глибокої переробки зумовлює розвиток цілих сегментів бізнесу.

Про все це GMK Center почув на V Спеціалізованому міжнародному Запорізькому екологічному форумі від співвласника холдингу HD-group, засновника GFS GROUP Бориса Шестопалова. Публікуємо деякі тези його виступу:

– Енергоефективність сьогодні – це не данина модному тренду, це основа виживання компанії. Українські переробні підприємства затиснуті між високими цінами на всі без винятку commodity й зростаючою ціною на енергоносії. У вересні минулого року аукціонний газ коштував 4,7 тис. грн за 1000 куб. м; у вересні цього року – 18 тис. грн за 1000 куб. м. Зростання більш ніж у чотири рази. А з іншого боку, ми маємо еластичний споживчий попит, який перебуває на абсолютній межі. Зростання цін навряд чи можливий.

Ми бачимо на полицях українських супермаркетів продукцію європейських виробників, яка за ціною відповідає аналогічній українській продукції. По суті, в України більше немає тих переваг, про які ми говорили на протязі багатьох років: ні сировинної бази, ні дешевих енергоносіїв, ні невисокою заробітної плати у нас не залишилося.

Поки світ будував енергоефективну економіку, ми про це тільки говорили. І якщо інші країни використовували кошти, припустімо, від Кіотського протоколу на стимулювання в себе енергоефективних технологій, Україна їх розглядала як частину державного бюджету, підтримуючи дефіцит бюджету або Пенсійного фонду. У принципі, це триває й зараз. Але енергоефективну економіку не можна будувати без глобальної підтримки держави, без розвитку інфраструктурних проєктів.

Енергоефективність – це все, починаючи від утеплення підприємств, заміни обладнання на енергоефективне й закінчуючи роботою із входами. Сьогодні промислові підприємства змушені шукати ефективні джерела постачання електроенергії. Думаю, найближчим часом на дахах багатьох промислових підприємств можна буде побачити сонячні станції. Це вже даність. Навіть без «зеленого» тарифу ціна сонячної генерації абсолютно відповідає цінам енергії, одержуваної від мереж обленерго.

Сьогодні слід говорити про весь ланцюжок сталого розвитку та сталого споживання. Цього року наша група компаній прийняла усвідомлене рішення приєднатися до глобального договору ООН щодо сталого розвитку та відповідати його вимогам і критеріям у всьому, що стосується і нашого власного виробництва, і роботи з персоналом, і, що найскладніше, роботи з постачальниками.

Кілька останніх років експорт сільгосппродукції з України є дуже високим, і ми, по суті, повертаємо собі титул, статус годувальника Європи. Але навряд чи розвиток сировинного експорту є стимулом для розвитку країни. Наведу невеликий приклад. Зовсім поруч із нами є держава Туреччина. Один з моїх улюблених видів бізнесу –- це борошномельний бізнес і виробництво борошна, в тому числі зі спеціальними характеристиками. У складі нашої компанії є два млини, а третій ми зараз проєктуємо.

Туреччина, не маючи достатньої кількості зерна навіть для забезпечення власних потреб, менш ніж за 30 років побудувала найефективнішу борошномельну промисловість у світі. Зараз Туреччина, залишаючись одним з найбільших покупців пшениці в Чорноморському басейні, є найбільшим у світі експортером борошна. Маючи при цьому цілу стимулюючу систему, повертаючи частину інвестицій при будівництві борошномельних комплексів. Це призвело до того, що, розвиваючи експорт борошна й переробки зерна, Туреччина паралельно побудувала ще й найефективнішу машинобудівну галузь у сегменті виробництва машин для переробки сільгосппродукції.

Що ми маємо в цього випадку? Експорт продуктів глибокої переробки привів до розвитку цілих сегментів бізнесу. Це й експортний трейдинг, і машинобудування, і весь інноваційний ланцюжок, який вибудовується слідом за експортом. На моє глибоке переконання, за належного стимулювання бізнесу глибокої переробки він виникне й в Україні. Про це можна говорити безкінечно. І я думаю, що енергоефективні бізнеси глибокої переробки і є основою майбутнього сталого розвитку України.