https://shutterstock.com

75-95% внутрішнього ринку промислових товарів України покривається імпортом

Економіка України після президентських та парламентських виборів не дає вагомих приводів для оптимізму.

Червневий індекс промислового виробництва порівняно з травневим становив 98,7%, тобто знизився на 1,3%. Найбільш тривожна ситуація – у переробній промисловості (зниження на 2,8% порівняно з травнем поточного року та на 4,8% порівняно з червнем минулого року) та в сегменті виробництва товарів інвестиційного призначення (зниження на 4,1% порівняно з травнем поточного року та на 8,4% порівняно з червнем минулого року).

Виробництво будівельної продукції порівняно з травнем впало на 7,3% – і це у розпал будівельного сезону! Не виключено, що ми маємо справу з випереджаючим індикатором, який свідчить про наближення уповільнення в будівельній галузі.

Обсяги промислового виробництва за І півріччя 2019 року порівняно з відповідним періодом минулого року зросли лише на 0,5%. Це мізерно мало для економіки, яка, згідно з консенсусною думкою експертів, має зростати на 5-7% щороку.

Китай

Не лише в нашій економіці не все добре – економіка Китаю, друга за розміром у світі, продовжує пригальмовувати. Темпи її зростання в другому кварталі 2019 року становили лише 6,2% у річному виразі (в першому кварталі – 6,4%). Це рекордно низький показник за останні 27 років.

Є й схожість з Україною – у КНР знижується ділова активність, насамперед у промисловості та в будівництві. Вагомий внесок у сповільнення економічного зростання Китаю робить торгова війна зі США. Президент Дональд Трамп пов’язав зниження темпів зростання економіки Китаю з дією американських мит, вказавши на те, що «компанії хочуть залишити Китай, щоби працювати на ринках тих країн, на які не поширюються тарифи». Наразі загальний обсяг поставок двох країн, на які поширюються підвищені тарифи, становить $360 млрд, з них $250 млрд припадають на китайський експорт до США.

Щоб утримати темпи зростання, влада КНР намагається стимулювати економіку. Народний банк Китаю з початку минулого року шість разів знижував норму обов’язкових резервів для банків заради підтримки збільшення кредитування. Анонсовано помірне зниження відсоткових ставок для підприємств малого бізнесу. Інші заходи держпідтримки стосувалися фіскальної політики – оголошені податкові послаблення в обсязі $291 млрд. Регіональна влада отримала квоту в $295 млрд на випуск спеціальних бондів, націлених на фінансування будівництва інфраструктури. У заходах підтримки економіки, що пригальмовує, акцент зроблено на загальне фіскальне пом’якшення – плановий дефіцит бюджету КНР підвищено з 2,6% до 2,8% ВВП. Разом з протекціоністськими процедурами в Китаї застосовують і лібералізаційні заходи: розширення доступу інвесторів за рахунок скорочення списку галузей, де діють обмеження; спрощення процедур ліцензування.

Тим часом в Україні

А які із заходів стимулювання економіки, що застосовуються в Китаї, бере на озброєння Україна? Наразі жодних. Вітчизняний виробник промислової продукції не в пошані на внутрішньому ринку.

Подивимося на структуру нашого роздрібного товарообігу за 2018 рік: ринок продовольчих товарів наповнюється вітчизняною продукцією на 81,4%, ринок непродовольчих товарів – на 31,7%.

Детальніше подивимося на ринок непродовольчих товарів. У багатьох його сегментах ситуація гнітюча. Частка вітчизняної телекомунікаційної продукції становить 0,1% ринку, аудіо та відео обладнання – 0,4%, комп’ютерної техніки – 1,9%, мотоциклів – 2,2%, фото- і оптичного устаткування – 3,2%, автомобілів – 3,6%, взуття – 4,2%, годинників і ювелірних виробів – 4,8%. Я перерахував переважно товари з високою часткою доданої вартості. Як бачимо, майже повністю Україна їх імпортує, хоча в епоху економічного протекціонізму (навіть націоналізму) варто було б вести важку щоденну роботу для заповнення цих та безлічі інших ніш всередині країни.

Не жити ж нам з таким ганебним результатом, коли 75-95% внутрішнього ринку промислових товарів покривається імпортом! До речі, тут постає питання й до Правління НБУ – серйозне зміцнення гривні заохочує імпорт, а високі ставки за кредитами (один з факторів, на який впливає облікова ставка) дестимулюють українського виробника.

Наведу факти, від яких мороз йде шкірою навіть у середині літа. Упродовж 2016-2018 рокыДП «Антонов» не виробило і не поставило замовникам жодного серійного літака! У 2018 році АвтоЗАЗ виробив 1 легковий автомобіль! У 2018 році Крюківський вагонобудівний завод виготовив 8 пасажирських вагонів, за січень-квітень 2019 року – 5!

Стався колосальний структурний зсув, коли в одній з найбільших країн Європи стало вигідним виробляти лишень сировину та агропродукцію. Випуск простих промислових товарів, не кажучи вже про технологічну продукцію, дорожчає, а сама продукція стає якісно гіршою, ніж за кордоном. Товарні потоки між Україною та зовнішнім світом побудовані за нехитрою схемою: за кордон – сировина та напівфабрикати, до нас – машини, обладнання, ширвжиток.

Не потрібно винаходити велосипед – усі заходи щодо стимулювання швидкого і якісного зростання давно відомі в міжнародній практиці. Частина з них описана вище на прикладі Китаю.

Держава, яка прагне забезпечити високі темпи економічного зростання, формує для цього стратегію економіки, визначає контрольні точки, методи їх досягнення, інструменти реалізації. А також терміни реалізації заходів і необхідні для цього ресурси. Тому для України критично важливо створити разом з поточною операційною структурою (урядом), адміністрацію/раду з питань розвитку, яка підпорядковувалася б Президенту та мала особливі повноваження – так, як це робилося в країнах «економічного дива». Вона має бути ставкою Верховного головнокомандувача в економіці.

Публікується з дозволу автора

Оригінал