Основна рушійна сила китайського виробництва – не урядові розпорядження, а ціни

Китайський уряд часто обмежує сталеве виробництво, зокрема з екологічних міркувань. Щоправда, є й інша причина – підтримка високих цін на сталь задля забезпечення більш здорового клімату власної сталевої промисловості.

Уряд планував скоротити 150 млн т виробничих потужностей до 2020 року, але встиг це зробити, за його ж словами, до кінця 2018-го (до речі, чітких цілей зі скорочення виробництва на 2019 рік немає).

За даними Reuters, у червні 2018 року Державна рада Китаю заборонила будівництво нових сталевих потужностей у регіоні Пекін-Тяньцзінь-Хебей та в дельті річки Янцзи.

Китайська влада також наказала доменним заводам найбільших сталеливарних міських округів Таншань і Ханьдань скоротити виробництво у квітні-червні на 20% (у листопаді-березні, для порівняння, виробництво вимагали скоротити на 30%).

Ці скорочення мають на меті поліпшити якість повітря шляхом зниження концентрації твердих частинок PM2,5 – щонайменше на 5% у 2019 році. Деякі виробничі потужності взагалі мають вивести з регіону, оскільки уряд прагне поліпшити якість життя в деяких районах, зокрема в Пекіні.

Але коли ціни на сталь зростають, зробити це непросто.

Обсяги виробництва

Згідно з останніми даними WorldSteel, виробництво сталі в Китаї порівняно з лютим 2018 року збільшилося на 9,2% – китайські заводи виплавили 71 млн т сталі.

Зростання сталевого виробництва в КНР перевищило зростання в усіх інших країнах. Індія й Південна Корея, наприклад, теж збільшили виробництво, однак лише на 2,3% і 1,1% відповідно. Японське сталеве виробництво, тим часом, скоротилося на 6,6%.

Ціни на сталь

Основна рушійна сила китайського виробництва – не урядові розпорядження, а ціни. (Утім, уряд, можливо, досягне великих успіхів, якщо стримуватиме реалізацію нових сталевих проектів.)

Коли ціни зростають, навіть деякі закриті доменні печі відновлюють свою роботу, щоб скористатися стрибком. Тож якщо виробництво в Китаї зросло, отже ціни, найпевніше, були високими.

Судячи із ситуації на початок квітня, ціни на китайську сталь справді продовжували збільшуватися. Щоправда, помірними темпами.

У березні цього року зросли ціни і на гарячекатаний рулон, і на холоднокатаний, і на оцинковану сталь (HDG), і на пластини. Те саме стосується цін на катанку й арматуру.

Зараз, у розпал будівельного сезону, коли китайську економіку посилюють урядовими стимулюючими заходами (очікується, що цих заходів буде ще більше), можна припустити, що у короткостроковій перспективі ціни на сталь залишатимуться високими.

Це може зумовити ще більше зростання виробництва на китайських заводах, які захочуть скористатися високими цінами на сталь. У більш довгостроковій перспективі такий розвиток подій, навпаки, може призвести до зниження цін.

Переклад і адаптація Ілони Македон

Оригінальну версію колонки Белінди Фуллер читайте на MetalMiner