(c) shutterstock.com

За 3 роки нам вдалося відкрити 120 виробництв і створити 20 тисяч робочих місць

Під час виступу на Industry4Ukraine Forum 2019 начальник відділу промислової політики Львівської обласної держадміністрації Степан Куйбіда розповів, які інструменти стимулювання розвитку промисловості застосовували львівські чиновники протягом останніх 3 років та яких результатів їм вдалося досягти. GMK Center публікує ключові тези виступу.

П’ять простих кейсів із просування промисловості, ефективність яких була перевірена на практиці.

1. Програма підвищення конкурентоспроможності Львівської області

На регіональному рівні було задіяно простий механізм підтримки суб’єктів підприємництва – відшкодовування відсоткової ставки за кредитами. Максимальна сума кредиту для великого бізнесу була замалою, тому Програма була націлена насамперед на малого та середнього підприємця.

З огляду на місце розташування області та наявні ресурси, на першому етапі було вирішено підтримати харчову промисловість. Ця галузь є однією з найбільш розвинених в області, хоча й перебуває великою мірою в «тіні».

Даючи підприємцям кошти з обласного бюджету, ми стимулювали суб’єктів господарювання до двох речей:

  • виходити з «тіні»;
  • вкладати кошти в нове виробництво, щоб експортувати продукцію.

Яким виявився економічний ефект ініціативи? Програмою скористалися більше 100 суб’єктів господарювання – малих і середніх. Оскільки про великий бізнес не йшлося, це була капля в морі.

2. Супровід інвестора

Ми пішли далі. Задля залучення інвестицій в область було створено консультативно-дорадчий орган при облдержадміністрації – «Супровід інвестора».

Від інвестиційної ініціативи суб’єкта господарювання і до перерізання стрічки на об’єкті ми повністю супроводжували проект: відведення земельної ділянки, декларація про початок робіт, введення в експлуатацію, допущення до енергомереж тощо. Ми сконсолідували при облдержадміністрації представників всіх контролюючих органів і з кожним підписували дорожню карту, де декларувалася готовність видати той чи інший акт, допустити до мереж тощо.

Чи дало це ефект? Так, дало. У супроводі пребувають 649 інвестиційних проектів, 500 з яких – невеликі (невелике розширення площ тощо). Під великими об’єктами ми розуміємо дійсно нові виробництва. Саме в рамках ініціативи «Супровід інвестора» у Львівській області відкрилось виробництво японської компанії Fujikura. Від моменту підписання декларації і до відкриття виробництва минуло 12 місяців. Мало хто може таким похвалитися.

За 3 роки нам вдалося відкрити 120 виробництв і створити 20 тис. робочих місць. Це доволі хороші показники, хоча важливі й такі фактори, як трудомісткість виробництва та його інноваційність. Хотілося б, щоб додана вартість виробництва, яке ми підтримуємо, була набагато вищою.

3. Супровід експортера

Наступним кроком стала промоція експорту. Виходячи з досвіду підтримки інвестора, ми створили майже аналогічний механізм підтримки експортера – «Супровід експортера».

Оскільки банального бажання експортувати й виходити на нові ринки замало, ми розпочали з навчання підприємців. Знов-таки визначили суб’єктів господарювання, яким це було б цікаво, продумали для них весь ланцюжок експорту – від ініціативи до перетину товаром кордону – і почали навчати. Ми створили так звану школу експортера – місячний курс. Після навчання разом з виробником ми проходимо всі дозвільні процедури, разом перевозимо продукт, започатковуючи експорт.

4. Маркетингові дослідження та аудит

Також нам вдалось залучити кошти секторальної підтримки для суб’єктів підприємництва, щоб ті могли проводити маркетингові дослідження ринків або аудит своїх підприємств. Виявилося, дуже часто можна підвищити свою конкурентоспроможність, просто оптимізувавши фінансові потоки та виробництво.

5. Львівський промисловий хаб

Зрештою нам вдалося консолідувати в межах області владу, науку і бізнес, створивши так званий Львівський промисловий хаб і розпочавши роботу з кластеризації бізнесу. Ми утворили 8 кластерів. Деякі з них станом на сьогодні перебувають на регіональному етапі становлення. Інші вже об’єднали близько 100 об’єктів підприємництва.

Чому це настільки важливо? Справа в тому, що лише кластеризований бізнес може себе захистити. Він об’єднаний, структурований, має правильно розподілені фінансові потоки – починаючи від закупки сировини і закінчуючи збутом на рівні кінцевого споживача.

Висновок

Один з головних меседжів книги Еріка С. Райнерта «Як багаті країни забагатіли… і чому бідні країни лишаються бідними» – потрібно захищати національного товаровиробника. Наша держава, на мою думку, не до кінця відстоює інтереси вітчизняних товаровиробників. Ми слухаємо те, що нам диктує ЄС. Вони висловлюють дуже багато хороших тез… Але… Ми робимо лише те, що вони нам говорять. Давайте ж спробуємо робити й те, що вони самі роблять!

Доки ми не почнемо масштабувати й деталізувати самих себе, ніхто за нас цього не зробить.