shutterstock.com shutterstock.com
Чавун

За підсумками січня-липня відвантаження продукції за кордон впали на 26,1% р./р.

Українські металургійні компанії за підсумками липня 2024 року скоротили експорт товарного чавуну на 22,6% у порівнянні з попереднім місяцем – до 71,06 тис. т. Порівняно з аналогічним місяцем 2023 року показник впав на 33,4%. Про це свідчать дані Державної митної служби.

Основними напрямками експорту чавуну в липні були Туреччина – 36,14 тис. т (+17,3% м./м.), Італія – 20,94 тис. т (+319% м./м.), та Польща – 4,2 тис. т (+17,4% м./м.). Водночас поставки для США – основного споживача українського чавуну – за місяць повністю зупинились.

В січні-липні поточного року відвантаження чавуну за кордон становили 669,98 тис. т, що на 26,1% менше порівняно з аналогічним періодом 2023 року. До США за цей період спрямовано 451,65 тис. т відповідної продукції, Туреччини – 66,95 тис. т, Італії – 57,65 тис. т, Польщі – 34,13 тис. т.

Експорт чавуну з України поступово сповільнюється з початку 2024 року. Це зумовлено збільшенням його переробки на внутрішньому ринку для виробництва продукції з доданою вартістю, що є у пріоритеті. Металургійні підприємства нарощують виробництво готової продукції на фоні відкриття нових ринків збуту шляхом експорту через морський коридор.

Водночас в короткостроковій перспективі результати галузі можуть погіршитись через тиск низки негативних факторів, зокрема зниження попиту на продукцію, проблеми з енергопостачанням, нестачу кадрів через мобілізацію та ін.

Так, 1 червня 2024 року постановою КМУ №661 внесено зміни до «Положення про особливості імпорту електричної енергії в умовах правового режиму воєнного стану в Україні», якою українських виробників зобов’язують купувати не менше 80% електроенергії в ЄС за європейською ціною, щоб уникнути примусового обмеження електропостачання. Раніше обов’язкова частка імпорту складала 30%.

Таке рішення уряду України може призвести до численних негативних наслідків для вітчизняних енергозалежних промислових компаній, особливо виробників залізорудної сировини та металургів. Частка е/е у виробництві залізорудного концентрату становить 60%, окатків – 32%, сталевої продукції в електродугових печах – 24%, доменних печах й конверторах – 3,5%.

Зростання витрат на електроенергію призводить до різкого зростання собівартості, що робить продовження випуску продукції економічно нерентабельним, а деякі підприємства ГМК попереджують, що це може спричинити повну зупинку виробництва. Загалом, обмеження поставок е/е неминуче призведе до істотного зниження виробництва та експорту.

Виручка від експорту чавуну за січень-липень 2024 року скоротилась на 26,8% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року – до $253,92 млн. В липні вона становила $27,91 млн, що на 26% менше р./р. та 23,4% м./м.

Нагадаємо, за підсумками 2023 року Україна скоротила експорт чавуну на 5,8% у порівнянні з 2022 роком – до 1,25 млн т. Порівняно з довоєнним 2021 роком відвантаження чавуну за кордон скоротились на 61,4%, або 1,99 млн т. Виручка вітчизняних підприємств від експорту скоротилась на 26,2% р./р. – до $471,5 млн.

Найбільшим споживачем чавуну українського виробництва у 2023 році була Польща – 51,9% у грошовому еквіваленті. 21,4% експортних відвантажень припало на Іспанію та 13,1% – на США.