Дізнатись більше
Новини Держава European Green Deal 843 14 Вересня 2020
«Дорожня карта» щодо виконання «зеленої» угоди має відповідати можливостям України
Україна наполягатиме в ЄС на індивідуальному підході у процесі формування «дорожньої карти» з реалізації European Green Deal.
Про це заявила віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина, повідомив «Інтерфакс-Україна».
«Україна взяла на себе зобов’язання щодо політичної та економічної інтеграції з ЄС. До неї має застосовуватися індивідуальний підхід у процесі формування «дорожньої карти» з реалізації European Green Deal», – заявила вона.
За її словами, український уряд виходив саме з такої позиції під час формування попередніх пропозицій до «дорожньої карти» і має намір відстоювати її в подальшому. Україна має виступати рівноправним учасником діалогу щодо «Зеленої» угоди ЄС.
«Ми поділяємо амбітну кліматичну порядку денного ЄС, є учасником Паризької угоди і Цілей сталого розвитку ООН. Україна має залучатися до діалогу як рівноправний учасник, а не як третя країна, яка буде виконувати стратегію ЄС», – пояснила віце-прем’єр.
Україна має намір відстоювати такий підхід до формування «дорожньої карти», який дасть змогу знайти компроміс між завданнями «Зеленої» угоди та можливостями України з її реалізації.
За словами Стефанішиної, для ведення діалогу щодо European Green Deal Україна наполягатиме на створенні при Раді Європи підкомітету або формуванні окремого органу.
«У рамках діалогу буде напрацьована «дорожня карта», яка буде покладена в основу бюджетного планування та діяльності уряду. Розпочнемо її реалізацію після затвердження з європейською стороною», – наголосила Стефанишина.
У середині серпня Кабінет Міністрів України спільно з представниками бізнесу, громадськості та експертів напрацював попередні пропозиції для створення спільної з ЄС «дорожньої карти» щодо участі України в European Green Deal. Їх планується закріпити на Саміті Україна – ЄС у жовтні.
European Green Deal планує скоротити викиди парникових газів в Євросоюзі на 40% до 2030 року, а до 2050 року – вийти на нульові викиди парникових газів. Наразі Єврокомісія розглядає можливість посилити вимогу щодо скорочення викидів парникових газів до 50% до 2030 року.
