shutterstock.com shutterstock.com
Декарбонізація

Металургія країни має перевагу завдяки широкому використанню EAF

Туреччині потрібно створити вуглецевий ринок, який узгоджуватиметься з європейською системою торгівлі викидами (EU ETS), вважає Керем Чакир, генеральний менеджер компанії Borcelik, найбільшого виробника оцинкованої сталі в країні. Про це повідомляє Eurometal із посиланням на Kallanish.

На його думку, Туреччина має уважно слідкувати за тенденцією переходу до «зеленої» продукції, аби зберегти конкурентоспроможність на експортних ринках. Керем Чакир характеризує країну як природного торговельного партнера ЄС та важливу ланку глобальної логістичної мережі Євросоюзу.

Як зауважив Керем Чакир, турецька металургія вже має перевагу, оскільки у порівнянні з іншими країнами більша частина виробництва сталі базується на використанні електродугових печей (EAF). Результатом впровадження місцевої ETS стане фонд, сформований шляхом надходжень від податку на викиди вуглецю. Його кошти мають бути спрямовані на проєкти «зеленого» переходу для відповідних секторів – в іншому випадку компанії не зможуть впоратися із відповідним фінансовим тягарем.

Виконавча влада пропонує декілька факторів, які повинні бути обов’язковими для системи торгівлі викидами країни. Зокрема, вона має бути гармонізована з EU ETS, а податки на викиди вуглецю мають бути встановлені на тому ж рівні, що й в ЄС, щоб уникнути додаткових платежів відповідно механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM).

Нагадаємо, що у квітні Європарламент схвалив п’ять законодавчих актів із пакета Fit for 55, який спрямований на скорочення викидів парникових газів на 55% до 2030-го (у порівнянні із рівнем 1990-го). Серед схваленого – механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) та реформа системи торгівлі викидами (ETS) у ЄС. Зауважимо, що CBAM розпочне діяти з 1 жовтня 2023-го з перехідним періодом до 31 грудня 2025 року. У цей період імпортери будуть зобов’язані лише подавати звітність. Упровадження механізму відбуватиметься паралельно з поступовою відмовою від безкоштовних квот в ETS (2026-2034 роки).

Як повідомляв GMK Center, українським експортерам до ЄС слід тримати руку на пульсі щодо майбутніх деталей впровадження CBAM, оскільки механізм все ще розробляється. Прогнози впливу СВАМ на українських виробників різняться. Зокрема, за останніми оцінками аналітиків EY в Україні, СВАМ потенційно може обійтися їм у $300 млн.