shutterstock.com shutterstock.com
Виробництво сталі

Прогноз ґрунтується на кращих перпективах галузей, що є найбільшими споживачами сталі

Завдяки відкладеному попиту після послаблення карантину, зусиллям зі стримування цін та стабілізації поставок металургія Китаю матиме тенденцію до зростання у 2023 році. Про це йшлося на конференції Китайської асоціації металургійної промисловості (CISA), повідомляє Global Times.

Позитивний прогноз для виробників сталі ґрунтується на покращенні перспектив галузей, які є споживачами сталі – транспортної, суднобудівної, сектору нерухомості тощо.

Китайський ринок нерухомості, найбільша галузь споживання сталі, наразі демонструє кращі  тенденції на фоні державної підтримки у поточному році. Залишається стабільним суднобудівний сектор країни. На підвищення попиту на суднобудівну сталь влинуть такі фактори, як старіння наявних суден, тиск нових екологічних норм, зміна глобальних торговельних шляхів. Швидкий розвиток внутрішніх мультимодальних перевезень, автомобільних і залізничних перевезень, вантажного залізничного руху Китай – Європа у 2023 році підтримає попит на контейнери – ще один сектор споживання сталі.

У січні 2023 року новий індекс замовлень для сталеливарної галузі країни становив 43,9 пунктів, що на 5 пунктів більше, ніж у грудні 2022 року. Це вказує на те, що попит на сталь залишався стабільним і відновлюється.

Зростання внутрішнього споживання сталі у країні, ймовірно, приведе до збільшення імпорту залізної руди та коксівного вугілля, включаючи австралійське, розповів виданню Ван Гоцін, директор з досліджень Пекінського інформаційно-дослідного центру Lange Steel. Експерти вважають, що диверсифікація та розширення поставок коксівного вугілля може сприяти подальшій стабілізації внутрішніх цін на сталь, а переробні підприємства зможуть збільшити свій прибуток.

Як повідомляв GMK Center, Китай за підсумками 2022 року скоротив імпорт сталевої продукції на 25,9% у порівнянні з 2021 роком – до 10,57 млн т. Таким чином, обсяги її імпорту в країну впали до мінімуму з 1993 року. Імпорт сталі до країни зменшився через значне зростання вартості продукції на фоні високої інфляції та енергокризи. Минулого року поставки сталевої продукції до Китаю стали більш концентрованими з точки зору походження: Японія, Південна Корея та Індонезія відвантажили 75% від загального обсягу імпорту.