Російсько-українська війна посилює глобальну нестачу чіпів

Через зупинення українських металургійних заводів також припинився експорт інертних газів

Україна є найбільшим у світі виробником благородних газів, в тому числі неон, криптон та ксенон. Усі три мають вирішальне значення для виробництва напівпровідників, особливо чіпів. Газові суміші з неоном, криптоном та ксеноном використовуються для живлення лазерів при фотолітографії (процес витравлення схем на кремнієвих пластинах).

Про це йдеться у дослідженні аналітиків GMK Center «Війна посилює глобальну нестачу чіпів».

Неон, криптон і ксенон є побічними продуктами повітророздільних установок, що виробляють кисень для великих металургійних заводів. Постачальники газу, такі як Linde та Air Liquide, купують інертні гази, очищають і зріджують їх, щоб отримати готовий продукт, який можна постачати світовим виробникам мікросхем.

За ринковими оцінками, Україна постачає близько 70% світового неону та 40% криптону. Крім того, Україна постачає 90% високоочищеного напівпровідникового неону для виробництва мікросхем у США.

За даними Reuters, від 45% до 54% світового виробництва неону  напівпровідникової якості припадає на дві українські компанії – «Інгаз» (Маріуполь) та «Кріоін» (Одеса). Обидві компанії закрили виробництво після початку війни.

Можливість відновлення виробництва залежатиме від стану заводів після закінчення бойових дій. До війни українські постачальники інертних газів також застосовували неон від російських металургів. Продовження цієї співпраці в майбутньому є невизначеним.

Перебої з постачанням інертних газів вже призвели до порушення виробництва високотехнологічних товарів, зокрема автомобілів. Наприклад, Volkswagen закрив два заводи у Німеччині на кілька днів після російського вторгнення.