Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку рекомендував парламенту прийняти у другому читанні та загалом із техніко-юридичною обробкою законопроєкт №3739 «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості».
Про це стало відомо з рішення, оприлюдненого на офіційному сайті комітету.
«Переглянули рішення комітету від 07.12.20 з метою узгодження деяких положень законопроєкту», – сказано в ньому.
Згідно із заявою заступника голови комітету Дмитра Кисилевського, вимоги щодо локалізації тепер не поширюватимуться на компанії країн Європейського Союзу, США та інших підписантів угоди GPA про держзакупівлі в рамках СОТ. Нардеп назвав ухвалення рішення «неприємним компромісом», вказавши на те, що суттєвою перешкодою для ухвалення парламентом документа в другому читанні була позиція Європейського Союзу, який посилався на Угоду про асоціацію України з ЄС.
Натомість член комітету Роксолана Підласа в коментарях для «Інтерфакс-Україна» назвала компроміс прийнятним, наголосивши на конкуренції з іншими виробниками.
«Більшою мірою українських машинобудівників непокоїть конкуренція з боку білоруських, китайських, турецьких виробників. А товари, що походять з ЄС, зазвичай дорожчі за українські, тому закон про локалізацію буде дієвим інструментом захисту національного виробника», – прокоментувала вона.
Раніше Верховна Рада ратифікувала рамкову угода між Кабінетом Міністрів України та урядом Франції щодо підтримки оновлення парку локомотивів УЗ. Ратифікація угоди дасть змогу забезпечити оновлення локомотивного парку УЗ шляхом закупівлі 130 вантажних електричних локомотивів (80 двосистемних, 50 односистемних) із локалізацією виробництва в Україні.
Французький концерн Alstom готовий локалізувати до 35% виробництва локомотивів України. Компанія спочатку була має намір виготовляти в Україні до 20% рухомого складу. Наприкінці вересня вона підписала понад 50 договорів із потенційними українськими постачальниками.
Зазначимо, що Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт №3739 ще у липні 2020 року. Але вже у грудні 2020 року депутати розглянули близько 2 тис. правок до нього.
Законопроєкт №3739 пропонував у редакції до першого читання поширити на низку сегментів машинобудування вимогу щодо локалізації виробництва на рівні 25-40% у держзакупівлях з 2021 року та на 40-60% – з 2024 року.
Йдеться про такі сегменти машинобудування, як залізничний транспорт, міський пасажирський транспорт, комунальна техніка та спецтехніка, енергетичне машинобудування (насоси, трансформатори, турбіни) та ін. Методику визначення ступеня локалізації має затвердити Кабінет Міністрів.
Зазначимо, що Кабмін раніше розробив проєкт постанови про пілотний проєкт з 35%-ї локалізаціїпродукції машинобудування при держзакупівлі. Якщо рівень локалізації перевищуватиме 35%, такий товар претендуватиме на нецінову преференцію в 30%.
Металургійні підприємства України за підсумками січня–травня 2026 року збільшили імпорт коксу та напівкоксу (УКТЗЕД 2704)…
Австралія у січні–червні 2026 року наростила експорт коксівного вугілля на 2,4% в річному обчисленні –…
Американська торговельна палата в Україні закликала уряд не затверджувати проєкт наказу Мінрозвитку щодо підвищення тарифів…
У січні–травні 2026 року ринок довгого металопрокату в Україні демонстрував значне зростання імпорту — на…
14 липня 2026 року Верховна Рада України ухвалила закон про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю…
В'єтнамський виробник Formosa Ha Tinh Steel менш ніж за тиждень після попереднього зниження цін на…