Поставки вапна залізницею за підсумками 2022 року скоротилися на 56% р./р.

Виробництво вапна за минулий рік скоротилося на 61% р./р.

Вапняна промисловість України за підсумками 2022 року скоротила поставки вапна залізницею на 56% у порівнянні з 2021 роком. Про це повідомляє Українська асоціація вапняної промисловості (УАВП).

«Основними споживачами вапна залізницею, як і в цілому на ринку, є підприємства металургійного комплексу. Також помітною часткою володіють підприємства хімічної промисловості та будівельної», – зазначає асоціація.

Загалом, ринок вапна України у 2022 році впав на 58% у порівнянні з 2021 роком. Ключовою причиною спаду є агресія Росії та повномасштабна війна.

«У 2021 році відбулося зростання ринку вапна на 2% відносно попереднього року – до 2,84 млн т. Передумовою, перш за все, стало пожвавлення у металургійній галузі. Наступні роки очікувалось помірне зростання, перекреслене війною з Росією. Наслідок військових дій – глибока криза ринку вапна, як на рівні ключових виробників, так і споживачів, які або повністю припинили виробництво/споживання, або суттєво їх зменшили», – зазначає УАВП.

Виробництво вапна за 2022 рік зменшилось на 61% р./р. Споживання продукту також суттєво скоротилося, зокрема, постачання залізницею  – на 56% р./р., а імпорт – на 70% р./р.

Як повідомляв GMK Center, за підсумками першого півріччя 2022 року Україна зменшила імпорт вапняку на 81% у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року – до 130 тис. т. Металургія залишається найбільшим у країні споживачем вапнякової продукції. На її частку припадає 72% ринку.

Збільшилася частка «Метінвесту» та «Арселор Міттал Кривий Ріг» в імпорті вапняку за 6 місяців 2022-го – до 43% та 22% відповідно. При цьому в кількісному виразі імпорт «Метінвесту» скоротився на 80%, а «АрселорМіттал Кривий Ріг» – на 94%.

Зазначимо, у квітні 2022 року Кабінет Міністрів вніс вапняк до переліку критичного імпорту. Крім того, до списку додали доломіт та інше каміння із вмістом вапняку, подрібнене.