POSCO та Tsingshan інвестують у будівництво заводу нержавійки в Індонезії

Спільне підприємство передбачає виробничу потужність 2 млн т на рік і зміцнення позицій у Південно-Східній Азії

Південнокорейський виробник сталі POSCO та китайська компанія Tsingshan Holding Group підписали угоду про будівництво нового заводу з виробництва нержавіючої сталі в Morowali Industrial Park на острові Сулавесі, Індонезія. Про це повідомляє The Korea Economic Daily.

Очікується, що новий завод матиме річну виробничу потужність 2 млн т, що майже відповідає загальному обсягу виробництва нержавіючої сталі в Південній Кореї.

Проєкт буде реалізований у форматі спільного підприємства. POSCO придбає 44,1% акцій у PT Xinheng Metal Indonesia у афілійованої компанії Tsingshan – PT Makmur International Investment PTE, тоді як Tsingshan збереже 55,88% акцій. Обидві компанії спільно керуватимуть будівництвом та експлуатацією нового заводу.

Очікується, що будівництво нової фабрики може розпочатися вже наступного року. Інвестиції POSCO перевищують 1 трлн корейських вон ($708,3 млн), що демонструє серйозний намір компанії закріпитися на ринку Південно-Східної Азії.

Ця ініціатива слідує за продажем POSCO свого заводу нержавіючої сталі у Китаї обсягом 1,1 млн т компанії Tsingshan у липні 2025 року, що свідчить про стратегічну зміну фокусу виробника. Перерозподіл активів дозволяє POSCO позиціонувати Південно-Східну Азію як нову базу для виробництва нержавіючої сталі.

POSCO вже веде операції на заводі Krakatau POSCO в Індонезії – інтегрованому сталеливарному комплексі з потужністю 3 млн т на рік, який працює з 2013 року. Новий проєкт у співпраці з Tsingshan ще більше зміцнить присутність компанії в регіоні та дозволить їй розширити виробництво нержавіючої сталі, задовольняючи зростаючий попит на ринку Південно-Східної Азії.

Нагадаємо, POSCO прискорила реструктуризацію своїх закордонних непрофільних дочірніх компаній, позбавившись підрозділу електротехнічної сталі в Китаї та будівельної філії у В’єтнамі. Ці кроки відображають ширшу стратегію щодо виходу з низькорентабельних іноземних операцій та зосередження ресурсів на швидкозростаючих секторах.