Дізнатись більше
При міністерстві промисловості створено робочу групу, яка визначить виклики й рекомендації для галузі
Міністерство промисловості Польщі створило робочу групу для формування національної стратегії сталеливарного сектора. Про це йдеться в повідомленні відомства.
Групу очолить міністр промисловості Польщі Маржена Чарнецька, до її складу, зокрема, увійдуть представники польського оператора системи передачі електроенергії (PSE) та Польська сталеливарна промислово-торгівельна палата (HIPH).
Завданнями групи, поміж іншого, стане визначення основних викликів для сталеливарної промисловості, які потребують втручання на національному та європейському рівнях; розроблення пропозицій щодо покращення функціонування галузі, визначення нормативно-правових актів, які необхідно буде змінити, надання висновків щодо проєкту національної стратегії сталеливарної промисловості.
Команда, яка стала до роботи на початку 2025 року, має бути розпущена після того, як проєкт національної стратегії сталеливарної промисловості представлять міністру, і він буде прийнятий.
За словами Анджея Кароля, голови Національної секції металургії NSZZ Solidarność (незалежна самоврядна профспілка), в країні проблема з усіма енергоємними галузями промисловості, а не лише з металургією, пише Interia Biznes. Він також зауважив, що європейська металургійна промисловість (в тому числі заводи, що працюють в Польщі) страждає від високих цін на енергоносії та перевиробництва дешевої сталі в Азії.
На драматичну ситуацію в металургії також давно звертає увагу HIPH. Зокрема, 2023 рік завершився не лише різким падінням виробництва та цін на металопродукцію – подібна тенденція стосується і виробництва окремих готових сталевих виробів. Як зазначив Мирослав Мотика, генеральний директор HIPH, оптимальною точкою є завантаження потужностей на рівні 85%, тоді як у 2023-му цей показник становив лише 60%.
Як зауважує головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко, ринок сталі Польщі переживає кризовий період, що почався ще у 2010-2013 роках.
«За останні 10 років імпорт зріс на 18%. Натомість виробництво готової сталевої продукції у Польщі за цей період впало на 14%. Ряд виробництв було закрито, як, наприклад, ArcelorMittal Краків. Декілька підприємств знаходяться у стадії перманентного банкрутства. Частка імпорту на ринку є катастрофічною – 73% у 2024 році. При цьому ситуація в сегменті плоского прокату ще гірша – тут імпорт забезпечує до 88% споживання. Місцева сталева галузь потребує не тільки термінових реанімаційних заходів, але й системної політики для перебудови галузі та забезпечення її конкурентоздатності у довгостроковій перспективі», – підкреслив він.
Нагадаємо, що Польща потребує стратегічного рішення щодо напряму декарбонізації металургії країни, а зволікання із ним збільшить торгівельний розрив і призведе до неконтрольованої трансформації, йдеться у звіті Instrat.
Місцеві виробники сталі перебувають під зростаючим тиском з боку неєвропейських конкурентів. Крім того, з 2026 року почнеться поступове згортання безкоштовного розподілу квот на викиди CO2 в рамках EU ETS та відбудеться остаточне запровадження CBAM. Водночас ціни на енергоносії в країні, ймовірно, тривалий час залишатимуться вищими, ніж у решті Європи.
