Польща має стимулювати промисловість до «зеленого» енергетичного переходу

Країна також має краще використовувати запаси брухту, аби здешевити декарбонізацію

Польща має краще використовувати свої запаси брухту, аби зменшити витрати на декарбонізацію, а також стимулювати «зелений» енергетичний перехід. Про це йшлося під час дискусії на Європейському сталеливарному конгресі, повідомляє Kallanish.

За словами заступника міністра державних активів Польщі Марека Весоли, Європа взяла незворотний курс на «зелений» енергетичний перехід, і країна має вжити заходів, аби зробити цю трансформацію дешевшою.

«Ми знаходимося на шляху, коли ця трансформація обійдеться в 3-4 рази дорожче, ніж це було б, якби ми використовували власні ресурси», – зауважив він.

Як зауважив урядовець, прикладом є польска політика щодо брухту. Замість того, щоб продавати значні тоннажі до Туреччини, цей ресурс може бути використаний місцевими металургами, що зробить декарбонізацію дешевшою.

Виконавчий директор Польської сталеливарної асоціації (HIPH) Мірослав Мотика зауважив. що Європа залишила поза увагою сталеливарну промисловість, тоді як Китай після кількох років скорочення обсягів у 2023-му демонструє зростання виробництва. Окрім того, китайська сталеливарна промисловість використовує сучасні технології та інвестує у відновлювані джерела енергії.

Небезпечним конкурентом для європейців, вважає Мотика, також є Індія, яка, зокрема, має кошти та ноу-хау для виробництва заліза прямого відновлення (DRI) та разом з іншими країнами, наприклад, Саудівською Аравією, створює величезні сонячні електростанції для виробництва відновлювальної енергії.

Виконавчий директор HIPH також зауважив, що у Польщі є електродугові печі, але для конкуренції потрібна дешева екологічна енергія.

Країна потребує дій уряду для здешевлення енергії, аби забезпечити конкурентоспроможність і виживання вітчизняної металургії. Польский сенатор Габріела Моравська-Станецька нагадала, що виробництво сталі є енергоємним і потребує адаптації до низки нових правил ЄС. Енергоємні галузі становлять 5% ВВП Польщі.

Виходом є перехід на «зелену» енергетику через інвестування у відновлювані джерела енергії. Проте, на думку сенатора, держава має стимулювати компанії до «зеленого» переходу. Забезпечення дозволу Єврокомісії на доступ до заблокованих фондів відновлення та стійкості, які включають близько €9 млрд на відновлювані джерела енергії, також є критично важливим, і стане проблемою для наступного уряду.

Мірослав Мотика каже – індустрія покладає надії на схвалення Брюсселем пакета підтримки енергоємних галузей Польщі. Однак, якщо Німеччина запровадить запропоновану лімітну ціну на електроенергію в €60/МВт·год для енергоємних компаній, це «вб’є» польську промисловість.

Нагадаємо, що у серпні поточного року уряд Польщі схвалив пакет підтримки енергоємних галузей промисловості, зокрема металургії. На ці цілі у 2023-2024 роках планується виділити 5,5 млрд злотих (€1,23 млрд).