shutterstock.com shutterstock.com
Декарбонізація

Євросоюз досягнув попередньої домовленості щодо CBAM у грудні 2022-го

Зростаюча торговельна напруженість між США та ЄС і суперечливий європейський транскордонний тариф на викиди вуглецю (CBAM) можуть ускладнити глобальні зусилля із декарбонізації, йдеться у огляді The Conversation.

Країни ЄС занепокоєні через американский закон про скорочення інфляції, значну увагу в якому приділили субсидуванню «зелених» технологій. У відповідь на це Євросоюз нещодавно оголосив про плани щодо аналогічних власних субсидій для використання всередині блоку.

Наразі Сполучені Штати та ЄС мають конкуруючі пропозиції щодо тарифів на викиди вуглецю, які, у підсумку, можуть підірвати зусилля обох сторін.

У грудні 2022 року Євросоюз досягнув попередньої домовленості щодо CBAM. Механізм передбачає запровадження вартості викидів CO2 на імпорт певної продукції, зокрема, чавуну, сталі та алюмінію. Компанії, які експортують ці товари до Євросоюзу, матимуть купувати сертифікати, що покривають викиди вуглецю, пов’язані з виробництвом. Схема розроблена з метою застосувати однакову ціну на викиди CO2 для закордонних виробників і європейської промисловості.

Наразі Євросоюз пропонує національним виробникам безкоштовні дозволи на викиди вуглецю. Проте цей підхід стає все дорожчим, оскільки ціна на викиди СО2 зростає. Останнім часом її діапазон коливається від €70 до €100 за метричну тонну. CBAM дає змогу поступово скасувати надання цих безкоштовних дозволів шляхом послідовного запровадження тарифів на імпорт із країн, які не мають аналогічної кліматичної політики.

Домовленість щодо CBAM викликала деяке обурення. Зокрема, країни БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка) назвали його «дискримінаційним», хоча механізм однаково розглядає імпорт та європейську продукцію. Він також надає іншим країнам стимул до впровадження власної політики ціноутворення на викиди вуглецю.

На відміну від ЄС, Сполучені Штати, попри декілька спроб, не змогли встановити національну ціну на викиди вуглецю. Натомість, було ухвалено закон про зниження інфляції. Адміністрація Байдена також запропонувала «клуб зеленої сталі» – угоду між країнами, яка зобов’яже їх металургійну та алюмінієву промисловість відповідати певним стандартам викидів. Мита будуть накладені на імпорт, який перевищує стандарт або надходить з держав, що не є учасниками угоди.

Як зауважує видання, підходи ЄС та США здаються схожими, проте відображають абсолютно різне бачення перетину кліматичної та торговельної політики. Нездатність узгодити підходи загрожує подальшою торговельною напруженостю та, ймовірно, матиме глобальні наслідки. Без багатонаціональних коаліцій дешева продукція з країн з нижчими екологічними стандартами підірве зусилля із впровадження нових технологій, що сприяють зниженню викидів вуглецю.

Як повідомляв GMK Center, законодавці та промисловість Сполучених Штатів уважно стежать за зусиллями Європи із запровадження CBAM, який може вплинути на американську торгівлю та виробництво. Остання редакція плану ЄС щодо транскородонного вуглецевого тарифу охоплює більшу кількість секторів промисловості, і вплине на американский експорт на суму $16,9 млрд (першочерговий план стосувався експорту на суму $2,8 млрд).