Металургія України страждає від блокади портів та нестачі працівників – WP

Журналісти Washington Post розповіли, як «Запоріжсталь» відмовляється підкорятися російським атакам та бореться з викликами сьогодення

Гірничо-металургійний комплекс України з початку російського вторгнення зіткнувся з низкою викликів – втратою виробничих потужностей, постачальників залізорудної сировини, постійними ударами по енергомережі  країни тощо. Налагодивши виробництво сталі після перших місяців війни, українські металурги зіштовхнулися з блокадою вітчизняних портів, що означає втрату доступу до міжнародних експортних перевезень. Наразі експорт здійснюється залізницею до Східної Європи зі значними витратами, що обмежує продаж.

Журналісти Washington Post розповіли про загальний стан галузі, а також про те, як металургійний комбінат «Запоріжсталь» відмовляється підкорятися російським атакам та бореться з викликами сьогодення.

До 2022 року Україна була одним із найбільших у світі постачальників чавуну та сталі, при цьому метали становили приблизно третину українського експорту. До повномасштабного вторгнення РФ галузь вносила в економіку один долар із кожних 10, у ній прямо чи опосередковано були зайняті понад 560 тис. осіб.

Тепер українські підприємства втратили доступ до частини традиційних ринків збуту, а їх місце у світі посіли такі країни як Китай, Індія та Південна Африка. Окрім того,  Україна втратила можливість експортувати звичні обсяги залізної руди, тоді як Росія – ні, і вироблена там металургійна сировина досі присутня на міжнародних ринках.

«Те, що зараз роблять росіяни, називається дуже простим словом – піратство», – заявив генеральний директор «Метінвесту» Юрій Риженков.

Через війну значно скоротився і штат «Запоріжсталі». До вторгнення на заводі працювало близько 10 тис. людей, але торік тисячу людей мобілізували до лав ЗСУ, ще тисяча виїхала за кордон. Таким чином, через обмежені логістичні можливості та нестачу персоналу комбінат від березня 2022 року не працював більш ніж на 70% потужності. Нині працюють лише дві з чотирьох доменних печей, ще одна роздувається після незначного капремонту.

«Ми втратили дуже багато клієнтів», – сказав в інтерв’ю гендиректор «Запоріжсталі» Роман Слободянюк.

«Метінвест» сподівався працевлаштувати в компанії як мінімум 6 тис. працівників, що виїхали з його підприємств у Маріуполі, але заявки подали лише половина від цієї кількості. Деякі з робітників вирішили залишитися на окупованій території. Окрім того, більшість людей не зацікавлені роботою у цій галузі.

«Важко переконати молодих людей, що вони мають працювати на сталеливарному заводі, а не, скажімо, у сфері інформаційних технологій, хоча робота в сталеливарній промисловості добре оплачується. Це важка фізична праця. Небагато людей готові погодитися на це», – констатував Слободянюк.

Як повідомляв GMK Center, за підсумками 2022 року українські металурги експортували 1,63 млн т плоского металопрокату, що на 73% менше в порівнянні з 2021 роком. Експорт довгого прокату скоротився на 59,7% р./р. – до 748,95 тис. т.

За підсумками 2022 року «Запоріжсталь» скоротила випуск чавуну на 54,3% в порівнянні з 2021 роком – до 2,01 млн т. Виплавка сталі знизилася на 61,7% – до 1,49 млн т, а виробництво прокату – на 60,4%, до 1,304 млн т.

За підсумками січня-травня 2023 року випуск продукції на «Запоріжсталі» знизився на 13,2% в річному обчисленні – до 1,89 млн т. Зокрема комбінат виробив  946,7 тис. ​​т чавуну (-4% р./р.);  859,6 тис. т сталі (+0,8%), 711,6 тис. т прокату (-5,9%).