Дізнатись більше
Електросталеплавильні заводи можуть витіснити домни не раніше 2050 року
Коли у світі переможе електродугова технологія виробництва сталі, залежить від жорсткості норм боротьби з вуглецевими викидами, швидкості накопичення брухту і поширеності «зеленої» енергії. Гіганти гірничодобувної та металургійної промисловості декларують прагнення зробити виробничий процес максимально «зеленим». Наскільки ці заяви близькі до реальності, аргументовано розмірковує Девід Фіклінг з Bloomberg Opinion.
Вугілля залишається найбільш «брудним» джерелом енергії
Минулого року Rio Tinto Group першою з добувних компаній повністю відмовилася від видобутку вугілля. За останні п’ять років два головних гравця добувного сектора, Rio Tinto і BHP Group, наполовину знизили загальний обсяг вуглецевих викидів від палива і електроенергії (так звані Scope1 і Scope2). Однак зробили це в основному за рахунок продажу «брудних» активів або їх виділення в окремі компанії.
Якщо в 2013 році обсяг викидів від Rio Tinto і BHP становив відповідно 37,8 млн т і 46,7 млн т, то за підсумками 2018-го ці показники знизилися до 28,6 млн т і 16,6 млн т
Однак основне забруднення спричиняють не виробничі викиди гірничодобувних компаній, а ті обсяги, які дає подальша переробка і споживання їх продукції – так званий Scope 3.
За цим показником BHP і Rio Tinto посідають відповідно 2-ге і 3-тє місця в антирейтингу забруднюючих сировинних компаній світу – після нафтогазового гіганта Royal Dutch Shell (665 млн т), стверджує Bloomberg. У минулому році продукція BHP стала причиною 596,4 млн т вуглецевих викидів, продукція Rio Tinto – 536 млн т.
Проте ці сотні мільйонів тонн не завадили S&P Global Inc включити Rio Tinto і BHP у так званий Dow Jones Sustainability Index (індекс раціонального природокористування).
Дугові печі – так, домни – ні!
У процесі виробництві однієї тонни сталі в доменній печі в атмосферу виділяється близько 2,3 т вуглекислого газу – не набагато менше, ніж під час спалювання тонни вугілля на ТЕЦ.
Водночас електродуги печі дають набагато менші обсяги викидів (див. діаграму).
© gmk.center
Попри те що електродугова технологія є в 5-6 разів чистішою, у світі досі переважають традиційні домни. Сталь з доменної печі зазвичай має менше домішок. До того ж у світі поки що просто не утворилося достатньо металобрухту, щоб покрити безперервно зростаючий в останні два десятиліття попит на метал. Норма прибутку в традиційній технології також залишається вищою, хоча високі капітальні витрати на будівництво доменних печей зменшують цю перевагу.
Електродугові печі вже стали домінуючим способом випуску сталі у США і поступово перемагають в Індії. Однак у країні, що є найбільшим виробником і споживачем сталі в світі – Китаї – в домнах досі виробляють майже в 10 разів більше сталі, ніж за допомогою електрики (див. діаграму за даними World Steel).
© gmk.centerСпоживання сталі в Китаї в 2018 році сягнуло максимуму. На поточний рік аналітики прогнозують стабілізацію і, можливо, спад попиту. Якщо цей прогноз справдиться, то споживання сталі у світі перейде в довгострокову фазу плато на рівні 1,7 млрд т на рік.
За прогнозом World Steel, до 2030 року річний обсяг заготівлі металобрухту в світі збільшиться до 1 млрд т з нинішніх 750 млн т – і зросте до 1,3 млрд т до 2050 року.
Якщо весь цей обсяг стане сировиною для електропечей, то виробництво за домомогою доменної технології може впасти приблизно на дві третини.
Поки що бізнес-модель заготівельників брухту залежить від зовнішніх умов світу, в якому боротися з забрудненням від металобрухту все ще занадто складно.
Капітальний внесок: що заважає металургам модернізуватися швидше
«Інтерпайп» в 2018 році наростив продажі на 12% – до 857 тис. т
