Європейський СВАМ мало допоможе у значному скороченні викидів – ADB

Механізм може призвести до зменшення обсягів азійського експорту до Євросоюзу

Намір ЄС щодо запровадження тарифів на вуглецевоємний імпорт може зашкодити країнам Азії, що розвиваються, проте навряд чи призведе до значного скорочення викидів парникових газів. Про це йдеться у звіті Азійського банку розвитку (ADB), повідомляє Reuters.

Механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), зауважують в ADB, покликаний запобігти «витоку вуглецю» із ЄС, коли компанії переносять виробництво з країн із суворими екологічними нормами або високими витратами на викиди в держави з більш м’якою політикою. Окрім того, він має вирівняти умови гри для іноземних постачальників і європейських виробників.

Як очікують в ADB, CBAM призведе до скорочення азійського експорту до Євросоюзу, особливо із західної та південно-західної Азії, при цьому, імовірно зазнає серйозного удару сталь з Індії. Втім будь-яке невелике скорочення викидів буде швидко компенсоване подальшим зростанням вуглецевоємного виробництва в азійському регіоні. Водночас механізми обміну технологіями зменшення викидів будуть більш ефективними.

«Наразі це відносно обмежена політика. Вона охоплює лише імпорт до ЄС та шість секторів», – зауважив Ніл Фостер-МакГрегор, старший економіст ADB.

Експерт додав – з урахуванням того, як збільшуються масштаби виробництва, навіть якщо запровадити ціноутворення на CO2 в усьому світі, без фундаментальних змін у технологіях зростання викидів все одно відбудеться.

За оцінками Фостера-МакГрегора, CBAM може принести близько €14 млрд доходу до 2030 року, і ці кошти мають бути використані для надання кліматичного фінансування країнам, що розвиваються, з метою декарбонізації виробництва.

Однією з цілей CBAM було заохочення країн, що не є членами ЄС, до запровадження жорсткішої кліматичної політики. Індія вже обговорювала можливість запровадження експортного мита на продукцію, що йде на європейський ринок і підпадає під дію механізму. Китай розширює свою систему торгівлі викидами, щоб охопити експортні сектори, такі як сталеливарна промисловість. Проте обидві країни критично ставляться до європейського CBAM.

Окрім того, аналітики Азійського банку розвитку вважають, що механізм транскордонного вуглецевого коригування може підвищити вартість сировини, такої як сталь і добрива, для підприємств ЄС, що займаються переробкою та збутом, і навіть може дати їм стимул перенести більше потужностей за кордон, в тому числі в Азію.

Нагадаємо, що європейський CBAM несе найбільші ризики для індійських виробників сталі через високі продажі у регіоні й підвищену інтенсивність викидів на меткомбінатах країни. Таку оцінку у своєму звіті дає інвестиційний банк Goldman Sachs. Окрім того, рішення ЄС запровадити податок на вуглецевоємний імпорт у рамках механізму з 2026 року може серйозно вдарити по китайських виробниках сталі та алюмінію.