shutterstock.com shutterstock.com
США-ЄС

Прогрес щодо «сталевої» угоди між ЄС та США був повільним

Європейські металурги закликають ЄС відновити переговори із США щодо Глобальної угоди про стале виробництво сталі та алюмінію (GSA), повідомляє Euractiv.

Сторони зобов’язалися працювати над угодою у 2021 році. Вашингтон вперше запропонував створити так званий клуб «зеленої сталі» в грудні 2022-го, щоб подолати суперечку про імпортні тарифи за секцією 232 часів адміністрації Трампа. Прогрес був повільним, і тепер виробники сталі із Європи закликають активізувати зусилля.

На думку Акселя Еггерта, гендиректора Європейської сталеливарної асоціації (EUROFER), перемовини слід відновити, спираючись на те, що вже було обговорено, і, можливо, завершити їх. У коментарі виданню він зауважив, що ситуація із глобальним надлишком потужностей погіршується.

Виробничі потужності з виплавки сталі значно перевищують попит. У комітеті за сталі OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку) попереджають, ща за прогнозами проблема надлишкових потужностей стане ще гострішою в майбутньому.

Тим часом Європа і США прагнуть запустити «зелену» трансформацію металургії. Процес вимагає великих інвестицій, і не може бути економічно обгрунтований, якщо не будуть гарантовані продажі такої продукції за вищими цінами.

Клуб «зеленої сталі» може забезпечити цю умову, зокрема, створивши перешкоди для китайської сталі. Однак деталі «сталевої» угоди та хід перемовин, на думку аналітиків, є мінливими. Окрім того, на ситуацію можуть вплинути результати майбутніх президентських виборів у Сполучених Штатах.

Проте найбільшим викликом можуть стати різні підходи сторін до промислової трансформації.

США хочуть запропонувати тариф, заснований на вуглецевоємності сталі, що імпортується з інших країн, але поки залишають внутрішнє виробництво недоторканим. Наразі важко говорити, чи може бути встановлена внутрішня ціна на вуглець.

Тим часом Євросоюз встановив ціну на викиди CO2 від європейського виробництва сталі і розпочав впровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM).

Що стосується ціноутворення на викиди вуглецю, то по той бік Атлантики існують побоювання, що якщо США вдасться залучити низку країн до клубу«зеленої сталі», який використовуватиме європейську модель CBAM, це може посилити вплив Брюсселя.

Втім, американська сторона, імовірно, скорочуватиме викиди, слідуючи власній політиці, зауважує Майк Вільямс, старший науковий співробітник Центру американського прогресу (CAP). За його словами, ще однією пропозицією, що перебуває на стадії розробки, є скасування або значне зниження імпортних тарифів на сталь та алюміній, що продаються в рамках гіпотетичного клубу.

Нагадаємо, що наприкінці грудня США на два роки продовжили для ЄС призупинення тарифів за секцією 232. Також йшлося, що сторони надалі обговорюватимуть глобальні домовленості щодо сталі та алюмінію.