shutterstock.com shutterstock.com
Виробництво сталі

Похмурий прогноз щодо попиту створює тривожні перспективи на найближчі роки

Глобальні надлишкові металургійні потужності знову зростають і, як очікується, це збільшення буде таким же високим, як і у 2014-му, на початку попередньої металургійної кризи. Про це йдеться в січневому звіті Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD).

Як зауважується у дослідженні, на кінець 2023-го глобальні сталеплавильні потужності мали зрости до майже 2,5 млрд т, що знаменує п’ятий рік збільшення поспіль і випереджає останні прогнози щодо попиту. Збільшення світових потужностей на 57,1 млн т за підсумками минулого року є найвищим річним приростом за останнє десятиліття. На Азію припадає 30,5 млн т, або 53,3% від цієї цифри.

Похмурий прогноз щодо попиту на сталь і висхідне переміщення сталеливарних потужностей з Китаю в інші регіони створюють тривожні перспективи на найближчі роки. Це також є основною перешкодою для досягнення цілей декарбонізації галузі.

Зокрема, китайські сталеливарні компанії інвестують значні кошти за кордоном – в АСЕАН, інші частини Азії, а також в Африку. Окрім того, в країни АСЕАН часто імпортують застарілі індукційні печі, які не відповідають екологічним стандартам і стандартам якості продукції, що викликає занепокоєння у місцевих громад.

Більшість нових інвестицій в Азії стосуються традиційних доменних та киснево-конвертерних печей. В інших регіонах спостерігається більш помірне збільшення потужностей з акцентом на електродугові печі. У світі також реалізується 65 нових проєктів з виробництва низьковуглецевої сталі із застосуванням інноваційних технологій.

Прогнозується, що протягом наступних трьох років (2024-2026 рр.) світові сталеплавильні потужності також суттєво збільшаться: 46 млн т буде введено в експлуатацію, ще 78 млн т перебувають на стадії планування.

Водночас перспективи зростання світового попиту на металопродукцію затьмарюються ризиками його серйозного падіння у Китаї через ситуацію у секторі нерухомості та її вплив на фінансові ринки й економіку.

Коефіцієнт використання світових металургійних потужностей погіршується вже два роки поспіль. У 2023 році розрив між глобальними потужностями й виробництвом сталі збільшився, сягнувши 610 млн т у річному обчисленні.

Надлишкові потужності також роблять значний внесок у викиди від сталеливарної промисловості. Закриті розрахунки показують, що навіть часткове їх скорочення (приблизно на третину) призведе до зменшення викидів у світовій металургії у діапазоні у 2%-14%, а також до значно здоровіших умов ведення бізнесу у галузі.

Нагадаємо, що у вересні минулого року комітет зі сталі OECD висловив стурбованість погіршенням умов на світовому ринку металопродукції. Така ситуація спричинена зниженням попиту, зростанням надлишкових потужностей та державним втручанням у деякі економіки.