Досягнення кліматичної нейтральності української металургії зажадає $25 млрд капітальних інвестицій, або приблизно $1 тис. на тонну конвертерних потужностей. Основне навантаження припаде на 2030-2070 рр.
Про це розповів Андрій Тарасенко, головний аналітик GMK Center, під час виступу на міжнародному форумі «Декарбонізація сталевої індустрії: виклик для України».
Станом на поточній рік на стадії R&D перебуває розроблення таких проривних технологій з досягнення вуглецевої нейтральності: відновна плавка, вловлювання та використання вуглецю, DRI з використанням водню, електроліз. Майже всі найбільші меткомпанії світу досліджують можливості другого і третього напрямів.
За словами Андрія Тарасенка, в середньостроковій перспективі можна очікувати розроблення таких технологій:
З огляду на такі тривалі терміни впровадження, переважна кількість найбільших меткомпаній очікують досягнення кліматично нейтрального виробництва лише близько 2050 року.
«За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (IEA), до 2070 року основною технологією виробництва сталі з ЗРС стане DRI з використанням водню – 41%. Сумарно технології DRI становитимуть 55% у загальному обсязі виробництва сталі з використанням ЗРС. Протягом 2050-2070 рр. майже подвоїться обсяг виробництва методом відновної плавки з уловлюванням і становитиме понад 30%. Тобто в 2070 році сталь вироблятимуть або з брухту, або із ЗРС з використанням водню або із застосуванням технологій уловлювання», – розповів Андрій Тарасенко.
Технологічні новації спричинять появу безлічі нових викликів у галузі:
- Операційні витрати на виробництво «зеленої» сталі зростуть на 30-80%, що призведе до зростання цін на сталь;
- Зміна структури витрат спричинить появу нових факторів конкурентоспроможності, одним з яких стане дешева електроенергія;
- Потреба у величезних капінвестиції. Перехід на кліматичну нейтральність української металургії може потребувати приблизно $25 млрд;
- Зміна бізнес-моделей, закриття допоміжних виробництв;
- Скорочення потреби в робочій силі в 5-6 разів у порівнянні з нинішніми технологіями, а також зростання вимог до кваліфікації співробітників.
Як раніше писав GMK Center, перше впровадження проривних технологій в промислових масштабах може статися не раніше 2035 року.
Нагадаємо, що капінвестиції компаній ГМК минулого року скоротилися на 28,2% – до $1,37 млрд, у тому числі в металургії – на 40,8%, до $640,2 млн, у добувній галузі – на 11,8%, до $734,2 млн.
Генеральний партнер форуму «Декарбонізація сталевої індустрії: виклик для України» – «Метінвест», партнери – Ferrexpo й «Інтерпайп».
Національна асоціація добувної промисловості України (НАДПУ) та провідні учасники ринку надрокористування закликають українську владу терміново…
Пропозиції виробників х/к рулонного прокату в Індії з 18 по 25 квітня підвищилися на $10/т…
Казахстан на пів року продовжив заборону на вивезення сталевих напівфабрикатів. Про це йдеться в повідомленні…
Румунський металургійний комбінат Liberty Galati поки не відновив виробництво на доменній печі № 5 попри…
Австралійська гірничодобувна компанія Fortescue за підсумками січня-березня 2025 року (третій квартал 2024/2025 фінансового року) попри…
ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» прагне наростити виробництво для виходу на беззбитковість. Про це повідомив генеральний…