84% компаній Британії готові змінити модель поставок через кризу логістики

Майже чверть компаній вважають, що проблеми з ланцюжками поставок триватимуть до літа 2023 року

84% підприємств Великої Британії планують перейти від 50-річної моделі «точно в строк», у якій витрати ставилися понад усе при виборі постачальників, на модель «про всяк випадок».

Про це йдеться у звіті SAP “Tomorrow’s Supply Chain: Disruption Around Every Corner”.

Так, майже кожна британська компанія визнає, що її ланцюжки поставок потребують покращення, і більше половини (58%) вважають, що їх ланцюжки поставок потребують значного покращення.

Із затримками у виробництві товарів/надання послуг зіткнулися 66% підприємств, зі зниженням доходів – 64%, із втратою клієнтів – 58%.

Для багатьох підприємств підвищення цін на їхні продукти/послуги не здатне покрити зростання витрат на ланцюжок постачання. У зв’язку з цим 68% компаній допускають заморожування зарплат персоналу, а 61% планують скорочення робочих місць.

«Там, де колись управління ланцюжками поставок зводилося переважно до скорочення витрат, підприємства стикаються з проблемою випередження споживчого попиту, одночасно підвищуючи стійкість, скорочуючи викиди вуглецю, зменшуючи відтік персоналу та знижуючи витрати. Роки політичної, соціальної та економічної невизначеності в поєднанні з глобальною пандемією посилили проблеми з поточними моделями ланцюжків поставок Великої Британії», – наголосив CEO Unipart Logistics Ян Трусдейл .

Результати дослідження показують, що британські підприємства вивчають різні можливості для покращення своїх ланцюжків поставок, зокрема, запроваджуючи нові технології та заходи у надзвичайних ситуаціях:

• 70% планують запровадити нові технології, щоб допомогти подолати проблеми у найближчі 1-2 роки;
• 51% планують знайти нові екологічно безпечні рішення для ланцюжка постачання.

Зазначимо, що у статті GMK Center «Деглобалізація та регіоналізація: глобальний тренд світової економіки» були окреслені реалії, що дають змогу стверджувати про початок кінця нинішньої системи системи глобальної торгівлі:

• торговельні обмеження, бар’єри щодо імпорту продукції, які призводять до зростання цін;
• війни, що спричиняють збої в поставках та тимчасовий дефіцит;
• санкції, що призводять до регіоналізації торгівлі та структурних змін на ринках;
• обмеження експорту, що зумовлюють зростання цін, дефіцит та регіоналізацію торгівлі;
• екологічний протекціонізм (слідом за ЄС про наміри запровадити СВАМ оголосили також США).