З початку війни загальний обсяг залізничних перевезень ГМК впав на 53%

Вантажі гірничо-металургійного комплексу (залізна руда, чорні метали, вугілля, кокс та вапняк для флюсування) займають у середньому 47% у загальному обсязі перевезень «Укрзалізниці». Загальний обсяг перевезень ГМК у 2025 році порівняно з 2021-м зменшився на 53% – до 76,8 млн т з 163,3 млн т.

За минулий рік обсяг перевезень ГМК впав на 4,6% р./р. або на 3,7 млн т і склав 76,5 млн т. За січень-березень 2026 року показник скоротився на 14,7% р./р. або на 2,6 млн т – до 15,3 млн т. Основний чинник – критичне падіння експорту залізної руди на 2,6 млн т (-31% р./р.).

Динаміка перевезень продукції та сировини для ГМК була такою:

1. Залізна та марганцева руда. Загальний обсяг перевезень у 2025 році порівняно з 2021-м зменшився на 45% – до 42,8 млн т з 77,6 млн т. Експортні перевезення скоротилися на 30% до 31,2 млн т. За підсумками І кварталу поточного року загальний обсяг перевезень скоротився на 24,2% р./р. до 8,2 млн т через падіння експорту.
2. Чорні метали. Загальний обсяг перевезень минулого року порівняно з довоєнним 2021-м впав на 55% – до 9,7 млн т з 21,7 млн т. Експортні перевезення скоротилися на 63% до 5,8 млн т. У січні-березні поточного року відбулося зростання загального показника на 6,5% р./р. або на 121,3 тис. т – до 2 млн т. Воно зафіксовано за всіма напрямками: експорт (65,3 тис. т), транзит (43,8 тис. т) та внутрішні перевезення (17 тис. т).
3. Кам’яне вугілля. Загальний обсяг перевезень у 2025 році скоротився на 62% до 19,3 млн т порівняно з 2021-м. За підсумками І кварталу показник скоротився на 4,2% р./р. або на 178 тис. т до 4 млн т.
4. Кокс. Загальний обсяг перевезень минулого року порівняно з 2021-м впав на 66% до 1,7 млн т. Водночас імпортні перевезення за той же період скоротилися лише на 16% до 726 тис. т. Через втрату шахт з видобутку коксівного вугілля українські металурги змушені імпортувати цю сировину та безпосередньо кокс. У січні-березні поточного року показник зменшився на 2,3% р./р. до 0,4 млн т.
5. Вапняк. Загальний обсяг перевезень у 2025 році порівняно з 2021-м впав на 67% – до 2,9 млн т. У І кварталі 2026-го показник зріс на 12% р./р. (60 тис. т).

Основними точками відправки чорних металів у І кварталі були станція Запоріжжя-Ліве, яка з показником у 790 тис. т майже вдвічі випереджає найближчих конкурентів. Інші великі промислові вузли – Кам’янське (423 тис. т) та Кривий Ріг (380 тис. т).

Основними точками призначення були експортні напрямки – станція Одеса-Порт (511 тис. т) та Берегова (226 тис. т). Також спостерігається активне використання західних залізничних переходів, таких як Мостиська ІІ (148 тис. т) та Ізов (99 тис. т) у напрямку Польщі. Порт Ізмаїл – 96 тис. т – залишається важливим пунктом для дунайських маршрутів.

У структурі перевезень у І кварталі найбільшу частку займають: чавун – 24%, сталева заготовка – 19%, рейки – 6%, труби та феросплави – по 1%. Основну частку перевезень (49%) формують інші види металопрокату.

Динаміка перевезення чорних металів в експортному сполученні показує зміну тенденції із запуском морського коридору у серпні 2023 року, що дозволило відновити морський експорт чорних металів з чорноморських портів. Якщо у 2023 році частка експортних відправок у напрямку західних прикордонних переходів сягала 62%, то за підсумками 2025-го вона склала лише 35%. Відповідно портова перевалка чорних металів минулого року забезпечила 65% експорту.

«Укрзалізниця» наразі експлуатує 15 залізничних прикордонних переходів: з Польщею – 4, Словаччиною та Угорщиною – по 2, Молдовою та Румунією – 4 та 3 відповідно. Переходи завантажені на 35–45% від пропускної спроможності, що дає змогу за потреби вдвічі збільшити обсяги передачі вантажів.