Для України передбачено одне з найбільших скорочень тарифних квот

Нова система тарифних квот (TRQ) Євросоюзу суттєво змінює умови доступу до європейського ринку сталі. У всіх категоріях сталевої продукції, на які поширюється цей захід, загальні імпортні квоти скорочуються на 46% порівняно з обсягами імпорту 2025 року. Для України наслідки є ще відчутнішими: індивідуальні квоти, надані українським постачальникам, на 60% нижчі за фактичні обсяги поставок 2025-го у відповідних категоріях.

Україна отримала індивідуальні квоти у дев’яти категоріях продукції, і майже всі вони нижчі за останні обсяги торгівлі. Єдиним позитивним винятком є нелеговані та інші леговані холоднокатані прутки, де квота на 19,5% перевищує обсяги імпорту 2025 року. У всіх інших ключових категоріях Україна стикається зі значним скороченням квот.

Гарячекатані листи та стрічки, категорія 1А, зазнали найбільшого абсолютного скорочення: річна TRQ становить 483 529 тонн, тоді як у 2025-му Україна експортувала до ЄС близько 1,31 млн тонн. Це означає зменшення постачань на 63,1%.

У сегменті катанки (категорія 16) річну квоту України встановлено на рівні 189 145 тонн, проти майже 380 000 тонн, поставлених у 2025 році (скорочення на 50,2%). Серед інших категорій, на які впливають ці зміни: холоднокатані листи (-48,2 %), арматура (-73,3 %), порожнисті профілі (-85,4 %), безшовні труби з нержавіючої сталі (-42,4%), інші безшовні труби (-50,3%) та нелегований дріт (-29,7%).

Нова система не впливає на всіх постачальників однаково. У сегменті гарячекатаного листа найбільше втрачають Україна та Туреччина: їхні квоти скоротилися на 63% і 64% відповідно порівняно з імпортом у 2025 році. Сербія також зіткнеться зі скороченням на 50%. Натомість декілька експортерів отримають квоти, що дозволять їм постачати більше, ніж у 2025 році: Індія — на 34% більше, Японія — на 131%, а Єгипет — на 139%.

Подібна картина спостерігається й у секторі катанки: квота України на 50% нижча за експорт 2025 року, в Туреччині — на 52%, а у Великій Британії — на 50%. Водночас Малайзія отримає збільшення на 40%, Єгипет — на 31%, а В’єтнам залишиться майже без змін (-1%).

Очікувані щорічні втрати України оцінюються на рівні 1,3–1,5 млн тонн експорту сталі (порівняно з 2025-м). На практиці це означає, що нові тарифні квоти можуть скоротити український експорт готової сталевої продукції до ЄС приблизно на 50–60%. Це призведо до прогнозований річних втрат експортних доходів України в розмірі від 850 млн до 1,1 млрд доларів.