Ситуація в коксохімічній галузі цілковито залежить від динаміки розвитку металургії. Продукція коксохіму використовується у виплавці чавуну, а його виробництво у 2019 році скоротилося на 2,5%, до 20 млн т. Шість підприємств галузі показали спад, і лише два – «ArcelorMittal Кривий Ріг» і «Южкокс» – мали зростання виробництва за підсумками минулого року.
Як результат – у 2019 році українські коксохімічні підприємства скоротили виробництво металургійного коксу на 7,1% порівняно з 2018 роком – до 10 млн т, тоді як у 2018-му було зростання на 4,1%, до 10,83 млн т. В УНПА «Укркокс» сподіваються, що показники діяльності коксохімічної галузі за підсумками поточного року будуть хоча б не нижчими від рівня 2019-го.
Крім падіння виробництва в металургії, на коксохімічну галузь у 2019 році в короткостроковому періоді вплинула заборона на експорт в Україну всіх видів коксівного вугілля, яку запровадила Росія з 1 червня 2019 року.
У зв’язку з тим, що Україна приблизно на 80% залежить від імпорту коксівного вугілля, російська заборона на експорт могла би спровокувати кризу в українській металургії. Однак, з одного боку, українські металурги встигли підготуватися – диверсифікували джерела поставок і накопичили деякі запаси коксівного вугілля. З іншого – порівняно швидко Мінекономрозвитку РФ почало видавати спецдозволи на експорт в необхідному для українських металургів обсязі. Остаточно нівелювало проблему зниження потреби в коксівного вугіллі через скорочення обсягу метвиробництва в другій половині року.
Загалом у 2019 році на коксохімічні підприємства надійшло 13,92 млн т вугілля для коксування (-4%), з яких: української сировини – 3,5 млн т (+30%); імпортної – 10,43 млн т (-12%). Частка імпортного вугілля в загальному обсязі поставок у 2019 році становила 75% проти 82% у 2018 році. Іншими словами, поставки вітчизняної сировини зросли у 2019 році на 0,81 млн т, імпортні скоротилися на 1,6 млн т.
Відповідно до скорочення потреби металургів та імпорту коксівного вугілля знизилися на 7%, до 8,82 млн т, і поставки коксу на метпідприємства, зокрема українського походження – на 8,6%, або на 0,8 млн т.
Якщо не буде якихось форс-мажорних обставин, то цього року дефіциту коксівного вугілля для виробництва коксу не буде. Усі необхідні спецдозволи на весь необхідний Україні обсяг імпорту Росія видає, а вітчизняні металурги навряд чи матимуть потребу в додатковому коксі через низькі оцінки перспектив виробництва.
Детальніше про ситуацію на ринку коксу – в інфографіці GMK Center.
Металургійна промисловість України та Європейського Союзу стикається з серйозними викликами, але характер цих викликів значно…
ЄС у 2020-2025 роках поступово знижував залежність від імпорту залізної руди, однак ринок залишався структурно…
Починаючи з 2022 року, обсяг контейнерних перевезень чорних металів «Укрзалізницею» зріс на 40% – з…
Ринок металобрухту ЄС у 2025 році залишався під впливом слабкої кон’юнктури сталевого ринку, однак продемонстрував…
Вантажі гірничо-металургійного комплексу (залізна руда, чорні метали, вугілля, кокс та вапняк для флюсування) займають у…
Гірничо-металургійний комплекс України продовжує зазнавати негативного впливу війни, що проявляється у подальшому скороченні обсягів виробництва…