Exclusive Потужності української металургійної промисловості скоротилися на 81% у 2013–2025 роках

Наразі Україна не має надлишкових потужностей, а можливості для зростання виробництва сталі є обмеженими

За даними «Укрметалургпрому» (Української асоціації металургійних підприємств), у період із 2013 по 2025 рік номінальні потужності з виробництва сирої сталі в Україні скоротилися на 81,1% – із 42,5 млн тонн до 8 млн тонн. За той самий період кількість діючих металургійних підприємств зменшилася з 14 до лише 6, що відображає втрату ключових промислових активів внаслідок російської агресії.

У 2013 році металургійна галузь України функціонувала, маючи великі, орієнтовані на експорт потужності, успадковані з радянських часів. Перший значний структурний злам стався після 2014 року, коли перший воєнний конфлікт на сході України призвів до втрати контролю над частинами Донецької та Луганської областей. У результаті кілька великих металургійних підприємств фактично були вилучені з промислової системи України. До 2021 року металургійні потужності України скоротилися до 25,3 млн тонн.

Другий, ще більш серйозний шок стався у 2022 році після повномасштабного вторгнення Росії. Знищення та окупація додаткових промислових активів, зокрема великих металургійних комбінатів у Маріуполі, призвели до подальшого різкого скорочення номінальних потужностей до 16,2 млн тонн. Водночас виробництво сталі скоротилося ще різкіше через перебої в логістиці, енергопостачанні, доступності робочої сили й експортних каналах. У результаті завантаження потужностей у 2022 році тимчасово знизилося до приблизно 39%, що відображає масштаб безпосереднього економічного шоку.

У 2022 році номінальна річна потужність зменшилася до 16,2 млн тонн, із яких орієнтовно 8,2 млн тонн було згодом виведено з експлуатації. Наприклад, Дніпровський металургійний комбінат зупинив роботу технологічного ланцюга «доменна піч – киснева піч» і розглядає можливість будівництва електродугової печі для відновлення виробництва сталі в майбутньому. З огляду на обмежені інвестиції в умовах війни, приблизно 8 млн тонн є максимальною потужністю, яку українські виробники сталі можуть підтримувати в експлуатації.

Незважаючи на різке скорочення потужностей, коефіцієнти завантаження залишалися досить високими, за винятком надзвичайних перебоїв у 2022 році: 77,2% у 2013 році, 84,6% у 2021 році, 92,5% у 2025 році. Україна мала конкурентні переваги у виробництві сталі, що давало можливість українським металургам постачати свою продукцію на світові ринки.

Високий рівень завантаження виробничих потужностей, який спостерігався у 2025 році, підкреслює стійкість та адаптивність тих виробників сталі, що залишилися. Незважаючи на роботу в умовах постійного воєнного ризику, логістичних обмежень та енергетичних викликів, цим підприємствам вдалося продовжити виробництво. Однак високі показники завантаження у 2025 році свідчать про те, що без додаткових інвестицій можливості для подальшого збільшення внутрішнього виробництва сталі є обмеженими.

Наразі Україна не має надлишкових потужностей із виробництва сталі. Зростання попиту на сталь, пов’язане з післявоєнною відбудовою, потребуватиме додаткових обсягів імпорту сталі, оскільки потужності українських виробників не зможуть задовольнити потреби всіх споживачів.