Економічна активність в Україні в I півріччі 2024 року

Макроекономічні індикатори української економіки у 2024 році показують зростання, проте позитивна динаміка сповільнюється. До теперішнього часу вже вичерпано потенціал зростання за рахунок відновлення після падіння у 2022-му.

Реальний ВВП у II кварталі 2024 р. збільшився порівняно з попереднім кварталом на 0,2% (з урахуванням сезонного чинника), а порівняно з II кварталом 2023-го – на 3,7%. Нагадаємо, що український ВВП у 2023 році зріс на 5,3% після спаду на 28,8% у 2022 році.

Обсяг промислового виробництва в Україні за підсумками січня-червня цього року зріс на 8,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Нагадаємо, що за підсумками 2023 року цей показник збільшився на 5,9% р./р.

Серед основних галузей переробної промисловості, які мають найбільший вплив на структуру промвиробництва, маємо таку піврічну динаміку:

• металургійне виробництво – зростання на 29,8%;
• харчова промисловість – зростання на 15,9%;
• видобувна промисловість – зростання на 9,3%, зокрема видобуток металевих руд – зростання на 27,6%;
• енергетика – зростання на 1,5%;
• машинобудування – -0,9%.

Досить високу динаміку за рахунок відновлення пошкодженої бойовими діями інфраструктури показує будівництво. За підсумками I півріччя 2024 року обсяг виконаних будівельних робіт в Україні зріс на 37,1% – до 82,4 млрд грн. Позитивна динаміка окремих сегментів будівельної галузі була такою:

• інженерні споруди – на 46,1% р./р., до 49,7 млрд грн;
• нежитлове будівництво – на 31,6% р./р., до 21 млрд грн;
• житлове будівництво – на 16,8% р./р., до 11,8 млрд грн.

Загалом економічна активність трохи покращилася після травневого провалу, спричиненого дефіцитом електроенергії після російських ударів по енергоінфраструктурі. У вересні індекс очікувань ділової активності зріс до 48,7 з 48,4 у серпні. Нагадаємо, що нейтральний рівень становить 50 пунктів.

Стримуючими факторами для подальшої активізації бізнесу залишаються обстріли критичної інфраструктури, погіршення курсових очікувань і дефіцит робочої сили. У вересні до цього переліку додалися підвищення акцизів на паливо і прискорення темпів інфляції. Уже в найближчій перспективі серед стримуючих чинників можуть з’явитися посилення податкового тиску і нестача електроенергії.