CBAM: новий виклик для глобального ринку сталі

CBAM став новим викликом для глобальної торгівлі й світового ринку сталі. Його запровадження, зокрема, змусило деякі країни запустити або задекларувати розробку власного аналога транскордонного механізму вуглецевого коригування.

Австралія. Уряд запланував два раунди консультацій щодо доцільності введення механізму, аби місцеві компанії не опинилися у невигідному становищі. Першими під розгляд підпадуть сталь та цемент. Очікується, що остаточний звіт за допомогою науковців буде підготовлений до третього кварталу 2024-го.

Велика Британія. Країна планує запровадити податок на імпорт вуглецевоємної продукції до 2027 року. Він буде застосовуватися до таких секторів як чавун, сталь, алюміній, добрива, водень, кераміка, скло та цемент. Подальші деталі, включно з точним переліком товарів, на які поширюватиметься дія механізму, стануть предметом консультацій у 2024 році.

США. У 2023 році до американського Конгресу були внесені чотири ключові законопроєкти щодо клімату та торгівлі. Зокрема, у листопаді республіканець Білл Кесседі вніс до Сенату законопроєкт про імпортні мита за забруднення довколишнього середовища (Foreign Pollution Fee Act of 2023). Він пропонує вуглецеві транскордонні збори на імпорт сталевої та іншої продукції, виробленої з вищою інтенсивністю викидів вуглецю. Документ в цілому підтримали Американський інститут чавуну і сталі (AISI) та Асоціація виробників сталі (SMA).

Канада. Канадський уряд торік продовжив працювати над механізмом регулювання викидів вуглецю (у 2021 році було проведено консультації стосовно схеми, аналогічній європейській). Він спершу стосуватиметься місцевих компаній, які імпортують вуглецевоємну продукцію з-за кордону (сировина, інструменти, споживчі товари). Йдеться про те, що механізм не повинен впливати на продукти з юрисдикцій, які мають вищий або еквівалентний тариф на вуглець. Це може заохотити ЄС і, можливо, США, гармонізувати свої системи з канадською або запропонувати сертифікати визнання. У деяких провінціях вже діють схеми, що попереджують виток вуглецю.

Японія. Країна вирішила запровадити ціноутворення на викиди вуглецю як частину своєї політики GX і розробляє GX-ETS (буде впроваджено у 2026 фінроці) і GX-Surcharge (буде впроваджено у 2028 фінроці). Система може стати певним еквівалентом СВАМ і предметом перемовин з ЄС.

Латинська Америка. Регіон у майбутньому може запровадити власні регіональні заходи із транскордонного контролю за імпортом вуглецевоємної продукції, відповідні європейському CBAM, аби збалансувати торгівлю. Представники металургії вважають, що це має відбуватися разом зі створенням вуглецевого ринку.

Індія. Індійська влада планувала створити власний податок на викиди вуглецю, зокрема для обраного експорту в європейські країни згідно із запропонованими ЄС принципами CBAM. Також йшлося про введення податку на імпорт, що надходять до Індії з Євросоюзу. Окрім того, висловлювалась ідея, що ЄС міг би повертати будь-який податок на викиди вуглецю, стягнутий з індійських експортерів – репатрійовані доходи пропонували використати для кліматичних цілей країни.

Деякі країни стали опонентами європейського механізму транскордонного вуглецевого коригування.

Китайська асоціація металургійної промисловості (CISA) заявила, що CBAM створює новий торговельний бар’єр для експорту країни, не враховує різні етапи розвитку в різних країнах і суперечить принципу «спільної, але диференційованої відповідальності». У галузевій організації повідомили, що механізм, імовірно, збільшить експортні витрати Китаю на сталеву продукцію на 4-6%. Раніше країна заявляла, що ЄС має забезпечити відповідність CBAM правилам СОТ.

Південна Африка та Індія оскаржують новий податок у Світовій організації торгівлі як дискримінаційний торговий бар’єр. Африканська група в СОТ стверджує, що адміністративний тягар механізму і його дотримання буде важким і непомірним для більшості, якщо не для всіх країн, що розвиваються.

В опозицію до СВАМ стала навіть Польща. Влітку 2023 року країна ініціювала судові оскарження, які, зокрема, стосуються CBAM та EU ETS. Було подано чотири скарги до Суду ЄС (CJEU) проти положень, які є частиною пакета Fit for 55. Зокрема, в уряді країни стверджують, що CBAM мав пройти одноголосне голосування замість голосування кваліфікованою більшістю.

Ще одним джерелом занепокоєння країн-експортерів до ЄС є виток конфіденційної інформації, що становить комерційну таємницю. Зауваження з цього приводу, зокрема, висловили Індія, Тайвань, металурги Японії та Південної Кореї.

Перший звітний період для імпортерів закінчиться 31 січня 2024 року. До кінця поточного року компанії матимуть вибір звітності, подаючи її за методологією ЄС, на основі еквівалентного методу або контрольних значень за замовчуванням. Останній варіант буде застосовуватися лише до липня.