2025 рік для вуглецевих ринків: нові запуски та плани

У 2025 році на тлі наближення остаточного впровадження європейського CBAM і прагнення виконати власні кліматичні цілі різні країни інтенсифікували свою роботу із запровадження власних вуглецевих ринків або аналогів цього механізму, вдосконалення чинних схем.

Запровадження і вдосконалення вуглецевих механізмів є одним із засобів для створення умов, щоб вуглецеві платежі залишалися в країні-експортері, а не надходили ЄС. Деякі держави створюють підґрунтя для торгівлі вуглецевими кредитами на міжнародному ринку.

Китай восени оголосив про розширення національного обов’язкового ринку вуглецевих квот за рахунок тестової системи для сталеливарного, алюмінієвого і цементного секторів. Пекін розпочав підготовку до долучення туди хімічного, нафтохімічного, авіаційного та паперового секторів, щоб до 2027 року охопити всіх основних промислових забруднювачів.

В’єтнам у червні 2025 року офіційно розпочав пілотний етап схеми торгівлі викидами. Виробники сталі, цементу та теплової енергії повинні будуть купувати дозволи для покриття кількості CO2, що генерується на одиницю продукції.

Нова схема охопить майже 50% загальних викидів вуглецю у країні протягом першого етапу, який триватиме до 2029 року. Потім її поширять на інші сектори. Схема серед іншого дає можливість фірмам компенсувати до 30% викидів, купуючи кредити з низьковуглецевих проєктів всередині країни або за кордоном.

З 2026 року національні вуглецеві податки запроваджує Сербія. З 1 січня в країні набудуть чинності закони про податки на викиди парникових газів та імпорт вуглецевоємних товарів. Обидва збори стягуватимуть у розмірі €4 за тонну еквіваленту CO2. Перший із податків стосується великих промислових забруднювачів у секторах цементу, добрив, чавуну і сталі, алюмінію та електроенергії, які зобов’язані мати ліцензію на свої викиди.

Закон про податок на імпорт вуглецевоємної продукції застосовуватимуть до товарів із чотирьох груп (чавун або сталь, цемент, добрива й алюміній) і суб’єктів господарювання, які імпортують п’ять або більше тонн визначеної продукції на рік.

У жовтні після обговорень уряд Індії оголосив про остаточні цільові показники для перших чотирьох секторів, які будуть охоплені механізмом відповідності національної Схеми торгівлі вуглецевими кредитами (CCTS). Це стало кроком до впровадження внутрішнього вуглецевого ринку країни. Паралельно навесні було схвалено вісім методологій для внутрішнього добровільного ринку. Очікують, що CCTS розпочне торговельні операції у 2026 році.

Норвегія з 2027 року планує впровадити власний механізм транскордонного вуглецевого коригування. Він покликаний забезпечити справедливе ціноутворення на викиди парникових газів у промисловому виробництві. Це означає, що імпортовану продукцію з країн із менш жорсткими екологічними стандартами також обкладатимуть вуглецевим збором, як і товари, вироблені в межах ЄС і Норвегії.

З 1 січня 2025 року набув чинності вуглецевий податок на Тайвані. Він стосується електроенергетики й обробної промисловості, ставка становить $9/т. Компанії здійснять свої перші платежі у травні 2026 року на основі викидів, утворених у 2025-му, кошти спрямують до спеціального кліматичного фонду.

Наприкінці грудня уряд запропонував дозволити сталеливарному, цементному й іншим експортно орієнтованим секторам скоротити викиди, що підлягають оподаткуванню, до 80%. Тайвань розробляє власний CBAM, плануючи його пробний запуск у 2027 році.

Туреччина влітку схвалила плани щодо запуску власного вуглецевого ринку. Парламент країни 2 липня ухвалив свій перший в історії закон про клімат, який, зокрема, забезпечує створення національної ETS.

Пілотний етап ETS триватиме з 2026 до 2027 років й охоплюватиме установки, які щорічно викидають понад 50 тис. т вуглецю. Він включатиме виробництво електроенергії, цементу, чавуну і сталі, алюмінію, добрив і кераміки, хімічну промисловість і нафтопереробку. Фаза повного впровадження планується між 2028 та 2035 роками. Серед іншого плануються щорічні цикли звітності та безкоштовний розподіл на основі еталонних показників.

Бразилія у 2026 році планує запустити національний вуглецевий реєстр, який має стати основою для майбутньої системи торгівлі викидами (ETS) – Brasileiro do Comércio de Emissões (SBCE). Він відіграватиме важливу роль у зусиллях країни щодо активнішої участі в міжнародних вуглецевих ринках, даючи їй можливість торгувати кредитами в усьому світі.