Ukrainian Railways has not yet adapted the terms of scrap auctions to market realities and buyers’ requests – media

Ukrainian Railways JSC (UZ) has not yet adapted the terms of scrap auctions to market realities and buyer demands, despite initiating and conducting consultations with buyers back in September. At the same time, thousands of tons of scrap continue to accumulate in Ukrainian Railways’ warehouses. However, the lack of flexibility and customer focus prevents Ukrainian Railways from establishing proper sales of this raw material, which is in high demand on the market. This is reported by RBC-Ukraine in the article “Shortage for steelmakrs. Why Ukrainian Railways is unable to increase scrap sales.”

Since the end of May 2025, UZ auctions for the sale of scrap have resumed and are being held on the Prozorro.Sales platform. The company plans to sell more than 200,000 tons in 2025-2026, but the actual results turned out to be significantly lower – only 22,800 tons in May-September this year.

Experts explain the low sales volumes by the fact that Ukrainian Railways uses starting prices set back in April, while in six months the market value has fallen by UAH 2,000/ton. President of Ukrmetprom Oleksandr Kalenkov emphasizes that such a pricing policy does not correspond to reality and makes participation in tenders unprofitable for steelmakers.

Another problem is the lack of delivery. The company ships scrap only from its own stations, while factories operate in a format where they accept railcars directly at their production sites. This complicates logistics and makes auctions unattractive.

Unresolved issues lead to valuable raw materials sitting idle in warehouses, losing quality, and partially disappearing due to the complexity of control. As a result, the “gray” market wins.

“Until the fundamental issues of delivery terms are resolved, it would be overly optimistic to say that the auctions will be as effective as possible,” says Serhiy Vovk, director of the Center for Transportation Strategies.

Against the backdrop of unprofitable passenger transportation (expected losses of UAH 22 billion in 2025) and a projected annual deficit of UAH 17.6 billion, the sale of scrap could become an important source of additional revenue. However, due to its inflexible policy, UZ risks failing to meet its target of attracting UAH 1.8 billion in 2025 and UAH 1.5 billion in 2026.

People’s Deputy Dmytro Kysilevsky emphasizes that processing scrap within the country brings the state a much greater effect – up to UAH 12,000 in taxes per ton of steel, as well as jobs in steel sector and related sectors. At the same time, the export of raw materials does not provide any revenue to the budget.

According to him, if after six months of trading the sales situation remains at an impasse, this indicates a systemic management problem.

“If Ukrainian Railways sells some of its raw materials exclusively to exporters, then this is a betrayal,” he concluded.

It should be recalled that Ukraine’s scrap industry increased its exports of ferrous scrap by 54.1% year-on-year to 311,840 tons in January-September 2025. This figure has already exceeded last year’s total shipments by more than 18,000 tons. Poland remains the key export destination.

АТ «Укрзалізниця» до сих пір не адаптувала умови брухтових аукціонів під ринкові реалії та запити покупців, консультації з якими вона ініціювала та провела ще у вересні. Водночас, на складах УЗ продовжує накопичуватися тисячі тонн металобрухту. Проте, відсутність гнучкості та клієнтоорієнтовності заважає УЗ налагодити на належному рівні збут цієї сировини, яка дуже затребувана на ринку. Про це пише видання РБК-Україна у статті «Дефіцит для металургів. Чому «Укрзалізниці» не вдається збільшити продажі брухту».

З кінця травня 2025 року аукціони УЗ на продаж металобрухту відновилися та проводяться на майданчику «Prozorro.Продажі». У компанії планують реалізувати понад 200 тис. т у 2025-2026 рр., проте реальні результати виявилися значно нижчими – лише 22,8 тис. т за травень-вересень цього року.

Експерти пояснюють низькі обсяги продажів тим, що «Укрзалізниця» використовує стартові ціни, сформовані ще у квітні, тоді як за пів року ринкова вартість знизилася на 2 тис. грн/т. Президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков підкреслює, що така цінова політика не відповідає реаліям і робить участь у торгах невигідною для металургів.

Серед інших проблем – відсутність доставки. Компанія відвантажує брухт лише на своїх станціях, тоді як заводи працюють у форматі приймання вагонів безпосередньо на виробничих майданчиках. Це ускладнює логістику і робить аукціони малопривабливими.

Нерозв’язані питання призводять до того, що цінна сировина простоює на складах, втрачає якість і частково зникає через складність контролю. У результаті виграє «сірий» ринок.

«Поки не зняті принципові питання умов поставки, то говорити про те, що аукціони будуть проходити максимально ефективно – це було б зайвим оптимізмом», – зазначає директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк.

На тлі збиткових пасажирських перевезень (очікувані втрати – 22 млрд грн у 2025 році) та прогнозованого річного дефіциту у 17,6 млрд грн продаж брухту міг би стати важливим джерелом додаткових доходів. Проте через негнучку політику УЗ ризикує провалити план із залучення 1,8 млрд грн у 2025-му та 1,5 млрд грн у 2026 році.

Народний депутат Дмитро Кисилевський наголошує, що переробка брухту всередині країни приносить державі значно більший ефект – до 12 тис. грн податків на тонну сталі, а також робочі місця у металургії та суміжних секторах. Водночас експорт сировини не дає бюджету жодних надходжень.

За його словами, якщо після пів року торгів ситуація з продажами залишилася в глухому куті, це свідчить про системну проблему управління.

«Якщо «Укрзалізниця» продає деякі обсяги сировини виключно під експортерів, то – це зрада», – резюмував він.

Нагадаємо, що брухтозаготівельна галузь України за підсумками січня-вересня 2025 року збільшили експорт брухту чорних металів на 54,1% р./р. – до 311,84 тис. т. Показник вже перевищив загальний обсяг відвантажень за минулий рік на понад 18 тис. т. Ключовим напрямком експорту залишається Польща.