
Інфографіка плоский прокат 987 18 Березня 2024
Основними споживачами плоского прокату ЄС минулого року були США, Велика Британія та Швейцарія
Європейський союз за підсумками 2023 року скоротив експорт плоского прокату до третіх країн на 7,7% у порівнянні з 2022 роком – до 10,64 млн т. Обсяги експорту скорочуються четвертий рік поспіль. Про це свідчать розрахунки GMK Center на базі даних Eurostat.
Динаміка експорту плоского прокату протягом останніх 6-ти років виглядає наступним чином:
- 2018 рік – 15,77 млн т;
- 2019 рік – 16,03 млн т (+1,7% р./р.);
- 2020 рік – 13,34 млн т (-16,8% р./р.);
- 2021 рік – 12,89 млн т (-3,4% р./р.);
- 2022 рік – 11,53 млн т (-10,6% р./р.);
- 2023 рік – 10,64 млн т (-7,7% р./р.).
«Падіння експорту плоского прокату напряму пов’язане зі зниженням виробництва сталі в ЄС. Через високу собівартість виробництва європейським виробникам складно конкурувати з постачальниками з інших країн. Така ситуація спостерігається не тільки на зовнішніх ринках, але й на внутрішньоєвропейському. Тому ЄС активно запроваджує торговельні бар’єри для імпорту», – зазначає аналітик GMK Center Андрій Глущенко.
Основними споживачами плоского прокату з ЄС є США – 1,59 млн т (-9,8% р./р.), Велика Британія – 1,56 млн т (+0,2% р./р.), Швейцарія – 674,1 тис. т (-17,9% р./р.), Китай – 320,33 тис. т (-28,6% р./р.), Єгипет – 433,26 тис. т (+7,8% р./р.), Україна – 348,69 тис. т (+57,3% р./р.). На ці країни припадає близько 50% експорту металопродукції з ЄС у 2023 році.
Найбільше за рік експортовано прокату плоского з інших легованих сталей – 3,01 млн т (-9,7% р./р.), плоского гарячекатаного прокату – 2,78 млн т (-9,1% р./р.), та прокату плоского з покриттям – 2,64 млн т (-6,3% р./р.).
Відвантаження європейської сталі до України відзначились різким зростанням минулого року – на 57,3% р./р. Цьому сприяло пожвавлення споживання сталі в країні водночас з нестачею деяких видів продукції на внутрішньому ринку через втрату частини металургійних потужностей внаслідок війни. ЄС був одним з найбільших постачальників плоского прокату на український ринок у 2023 році, й тенденція до збільшення імпорту триватиме й надалі, оскільки місцеві металурги не можуть забезпечити внутрішніх споживачів в повному обсязі. Особливо це буде помітно в період післявоєнного відновлення України.