www.shutterstock.com
«Укрзалізниця» продовжує сезон розпродажу брухту. Чергову партію з п’яти лотів загальною вагою 13,77 тис. т із загальною стартовою ціною 88,16 млн грн виставлено на торги в системі ProZorro 18 червня.
Зокрема, на торги виставлено:
Ці лоти стали черговою спробою УЗ продати свій металобрухт. Нагадаємо, що «Укрзалізниця» виставила на торги 14 червня 6,7 тис. т металобрухту на загальну суму 35,9 млн грн. Зокрема: 3,9 тис. т сталевої стружки за 17,4 млн грн (лот №14Б); 73 т брухту за 469,5 тис. грн (лот №23Б); 22 т сталевого брухту легкої ваги за 146,47 тис. грн (лот №35Б) і 2,68 тис. т сталевого брухту легкої ваги за 17,8 млн грн (лот №34Б).
Травневі торги ломом не були вдалими для «Укрзалізниці». З виставлених на продаж 16 травня п’яти лотів металобрухту загальною вагою 43,4 тис. т УЗ вдалося продати лише один. Але й ці торги пізніше скасували через технічну помилку, яка трапилася на підготовчому етапі. На торгах 10 травня три аукціони з продажу металобрухту були визнані такими, що не відбулися, через брак кількості учасників.
Весняний досвід був більш вдалим. На торгах в лютому-березні «Укрзалізниця» продала шість з дев’яти лотів з брухтом. Тоді покупцями виступили «Метінвест-Ресурс», «Прайд-груп», «Інноватор-системс» і ТОВ «Щ.І.Т».
Галузеві асоціації раніше висували «побажання» до умов торгів. У травні їх вже детально виклав «Укрметалургпром». Головною претензією є умови поставки EXW (самовивіз з території продавця) і додаткові витрати, які це тягне за собою (сортування, порізка, вантаження і транспортування брухту), що збільшує витрати покупця приблизно на 1-1,5 тис. грн на тонні. Такі витрати роблять фінальну вартість угоди погано прогнозованою, а отже, позбавляють економічної доцільності.
У свою чергу асоціація «УАВтормет» зазначає, що якість брухту має відхилення за технічними показниками, а фінансові умови реалізації є неприйнятними насамперед у частині розміру банківських гарантій і оплати брухту. Асоціація навіть запропонувала свої послуги в оптимізації торгів металобрухтом через ProZorro.
Але незважаючи на всі звернення представників галузі, УЗ не змінює умови поставки, прописані в договорі до торгів, хоча і обіцяє деякі поліпшення.
«Умови не змінилися. Вони повністю відпрацьовані з першим великим покупцем і довели свою дієздатність. На сьогодні вже відвантажено 13 тис. т. Ми сподіваємося, що це буде позитивним сигналом. Також, ідучи назустріч ринку, ми зараз розглядаємо можливість деяких змін», – зазначає Артур Рєзнік, директор з правових питань та майнової політики ПАТ «Укрзалізниця».
Також в УЗ не виключають, що лоти можуть стати менш об’ємними для збільшення їх доступності та залучення більшої кількості покупців, зокрема невеликих компаній.
З іншого боку, змінити умови торгів в умовах сформованої в держструктурах, у тому числі в УЗ, бюрократії – досить складно. Відступити від затвердженої Кабміном нормативної бази з оцінки та продажу майна без зміни самих документів швидко не вийде.
Логіка підказує, що без змін умови торгів розраховувати на прийнятний результат червневих аукціонів (такий, що відрізняється від результату торгів у травні) годі й говорити.
«Я сумніваюся, що в червні буде інший результат торгів, ніж у травні. По-перше, у меткомбінатів зараз достатні запаси брухту. По-друге, якщо УЗ нічого не хоче змінювати в умовах поставок, то й рівень попиту навряд чи зміниться. Ситуація не зміниться, доки «Укрзалізниця» не прислухається до ринку і не зрозуміє весь ланцюжок вартості перетворення якогось виробу на товарний металобрухт. Ми запропонували свою допомогу у вирішенні проблем, але нас не почули», – наголошує Володимир Бублей, президент асоціації «УАВтормет».
Утім, пропоновані обсяги брухту мало впливають на ринкову ситуацію. У 2018 році на українські метпідприємства поставили 3,34 млн т металобрухту. Це на 2,5% вище за аналогічний показник попереднього року. Тому навіть 15-20 тис. т за один «підхід» – це мало в масштабах загального споживання брухту в країні.
Нагадаємо, за планами УЗ, загальні продажі брухту у 2019 році мають становити 2 млрд грн.
У ЄС середньомісячні оптові ціни на добу наперед у квітні 2025 року значно впали. За…
Попри реалії воєнного часу, українські компанії гірничо-металургійного комплексу знаходять нові способи залучення працівників та можливості…
Провідні сталеві гравці коригують раніше затверджені плани декарбонізації виробництва. І висувають національним урядам жорсткі умови.…
До війни Україна експортувала приблизно 80% вироблених напівфабрикатів і готового металопрокату. Однак у рамках післявоєнного…
Український інвестиційний клімат ніколи не був надто позитивним щодо інвесторів. Війна лише погіршила ситуацію. Зараз…
Залізорудна галузь України, один із головних наповнювачів держбюджету, наприкінці І кв. опинилася в критичному становищі.…