Бізнес закликає державу стимулювати застосування відходів теплоелектростанцій в автодорожньому будівництві

Україна може підвищити рівень утилізації утворюваних теплоелектростанціями золошлаків майже в 11 разів, якщо використає досвід Європейського Союзу. Для цього на державному рівні необхідно прийняти комплекс заходів щодо стимулювання їх переробки. Про це йшлося на організованому Європейською Бізнес Асоціацією круглому столі «Циркулярна економіка в дії: використання золошлаків у дорожньому будівництві».

Згідно з даними дослідження ЄБА, на кінець 2019 року в Україні у відвалах ТЕС накопичилося близько 360 млн т золошлакових продуктів і 4 млрд т гірської породи у відвалах вугільних шахт. Щорічно в нашій країні утилізується приблизно 0,5-0,7 млн т золошлакових матеріалів, або 8,3-11,7%. При цьому практика утилізації відвалів гірської породи в Україні взагалі відсутня.

У результаті, за нинішніх темпів виробництва та утилізації золошлаків, до 2035 року обсяг відвалів становитиме 415 млн т. Ця проблема буде погіршуватися з кожним роком, оскільки вугілля залишиться важливим енергоносієм в Україні щонайменше на найближчі 20 років.

Ситуація в Україні з використанням золошлакових продуктів кардинально відрізняється від практики Європейського Союзу. В ЄС щорічно утилізується не менше 44% золошлакових матеріалів, а за окремими їх видами – 100%. У 2016 році в Євросоюзі було утилізовано 13,5 млн т золошлакових продуктів. Їх використовували для виробництва цементу, бетону й у дорожньому будівництві. У Данії, Італії та Нідерландах один з видів золи утилізується на 100%, зокрема використовується в будівництві замість піску.

Основний напрям утилізації золошлакових матеріалів у ЄС – це виробництво цементу та бетону. В Україні в цих секторах уже використовують той максимум золошлакових продуктів, якого можна досягти за поточного рівня активності будівництва. При цьому, за даними «Укравтодору», Україна абсолютно не використовує золошлаки в дорожньому будівництві.

Отже, дорожнє будівництво може стати важливим напрямом, який дасть можливість підвищити рівень утилізації золошлакових продуктів в Україні. Це дуже перспективний напрям, оскільки в країні реалізуються масштабні проєкти з відновлення автомобільних доріг, 95% яких мають незадовільний стан.

«Ми розрахували економічний ефект від використання золошлаків. У процесі виконання наявних програмам будівництва доріг можна використати майже 5 млн т золошлаків. Це дасть змогу заощадити понад 1 млрд грн. За рахунок будівництва доріг загальний обсяг використання золошлакових продуктів може збільшитися з 0,5 млн т до 5,4 млн т. У результаті рівень утилізації золошлакових продуктів зросте майже в 11 разів», – розповів Андрій Глущенко, аналітик GMK Center.

За словами Ольги Бойко, координатора комітету екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації, Україна може досягти більшого рівня використання золошлаків завдяки зваженій екологічній та економічній політиці. Для цього необхідно:

  • розробити стандарти для золошлакової продукції;
  • запустити систему «зелених» державних закупівель;
  • ініціювати реалізацію програми будівництва цементобетонних доріг;
  • застосовувати фінансові інструменти для стимулювання ресайклінгу;
  • підвищити ренту на видобуток щебеню й піску;
  • затвердити механізм компенсації витрат на перевезення шлаків залізницею.

«Завдяки реалізації цих заходів уже в 2025-2027 рр. рівень утилізації золошлакових продуктів в Україні перевищить 100%. Таким чином, Україна зможе розпочати переробку накопичених відвалів», – наголосила Ольга Бойко.

Державна підтримка циркулярної економіки широко застосовується на Заході. Наприклад, Євросоюз давно й активно стимулює використання золошлакових продуктів і гірської породи за допомогою цілеспрямованої «зеленої» державної політики, орієнтованої на розвиток циркулярної економіки (ресайклінгу). Вона націлена на максимальну переробку відходів.

Присутні на круглому столі депутати Верховної Ради підтвердили значимість проблеми й висловили готовність обговорювати на парламентському рівні можливість впровадження стимулів для утилізації золошлакових матеріалів, у тому числі податкових.

«Мінекології супроводжує у Верховній Раді законопроєкт про управління відходами. Це має бути профільний закон, який повинен враховувати всі обговорювані сьогодні питання, – резюмував Максим Немчинов, заступник міністра енергетики України. – Після схвалення цього рамкового закону про управління відходами заплановане розроблення галузевих законів і підзаконних нормативно-правових актів, які спиратимуться на цей закон. Цими документами будуть врегульовані питання поводження з різними видами відходів шляхом впровадження ієрархії управління відходами, а також удосконалення державного управління відходами шляхом переходу на європейську класифікацію відходів».