Водна пробка: річковики очікують влітку заторів на дніпровських шлюзах

Погіршення економічної ситуації через коронавируса минулого року ледь не поставило хрест на планах капітального ремонту шлюзової інфраструктури Дніпра. Спочатку в 2020 році було заплановано відремонтувати чотири шлюзи. На це в держбюджеті було закладено 116,3 млн грн. У зв’язку з пандемією в квітні 2020 року Верховна Рада проголосувала за оптимізацію бюджетних витрат. У результаті галузь втратила 77,3 млн грн, призначених для капітальних інвестицій. Залишилися лише стандартні 39 млн грн. Ці цифри вже не один рік кочують з бюджету до бюджету.

Минулого року Міністерству інфраструктури вдалося запустити програму капітального ремонту шлюзів тільки після отримання в серпні коштів від Європейського Союзу. Фінансування бюджетної програми КПКВК 3101210 «Забезпечення експлуатаційно-безпечного стану судноплавних шлюзів» здійснювалося за програмою КПКВК 3101230 «Здійснення заходів щодо підтримки впровадження транспортної стратегії України». В її рамках на цілі шлюзової інфраструктури на 2020 рік було виділено 232,2 млн грн.

Що за ці гроші вдалося зробити – розбирався GMK Center.

Кошторисний прорахунок

Фінансовий план державного підприємства «Укрводшлях» на 2020 рік було оприлюднено лише наприкінці жовтня минулого року. У документі було закладено фінансування капітальних інвестицій в розмірі 194,1 млн грн. З них:

• на придбання (виготовлення) основних засобів – 21,1 млн грн;
• на капремонт – 173 млн грн.

У 2020 році із запланованих 194,1 млн грн «Укрводшлях» використав лише 40% – 78,3 млн грн. З очікуваних витрат на капремонт (173 млн грн) в якості фактичних вказано трохи менше половини – 78,8 млн грн.

Інвестиційні показники роботи ДП «Укрводшлях» у 2017-2021 рр.

* очікування у фінплані на 2021 рік

Джерело даних: ДП «Укрводшлях»

Істотну різницю між звітними цифрами з капінвестицій в «Укрводшляху» пояснили наявністю різних бюджетних програм.

«У фінплані закладалася цифра в 78 млн грн, яка йшла за основною програмою 3101210. Але через запровадження обмежувальних заходів, пов’язаних з поширенням коронавірусної інфекції, ми були позбавлені в березні цих капінвестицій. З огляду на необхідність їх отримання наше Міністерство розглянуло можливість виділення грошей за рахунок альтернативних джерел, а саме програми 3101230. Факт освоєння суми 115 млн грн числиться саме за програмою 3101230», – розповів у коментарі GMK Center Олександр Банников, в.о. першого заступника начальника ДП «Укрводшлях».

Раніше виділення коштів під кінець року призводило до того, що для організації тендеру й вибору підрядника для запуску процесу капремонту просто не залишалося часу. При цьому кошти не переходили на наступний рік.

У фінплані «Укрводшляху» на 2021 рік закладено капінвестиції в розмірі 146,9 млн грн. З них 146,2 млн грн (без ПДВ) за рахунок бюджетної програми та 762,5 тис. грн – за рахунок власних коштів. На капремонт планується спрямувати 146,2 млн грн. Усі кошти потрібно освоїти в III-IV кварталах нинішнього року – по 73,1 млн грн у кожному.

Ремонтний обсяг

Минулого року на спорудах Дніпровського каскаду виконали такі роботи:

• Київський шлюз – придбання обладнання для системи осушення судноплавної камери;
• Канівський шлюз – капремонт робочих підйомно-опускних воріт верхньої голови, капремонт комплектно-розподільного пристрою і силових кабельних ліній;
• Середньодніпровський шлюз (колишній Дніпродзержинський) – капремонт двостулкових робочих воріт нижньої голови шлюзу;
• Каховський шлюз – капремонт гідротехнічних конструкцій водопровідних галерей і днища судноплавної камери.

У 2020 році відбулися тендери для ремонтів на Середньодніпровському (93,5 млн грн), Канівському (8,05 млн грн), Каховському (3,8 млн грн) та Київському (3,4 млн грн) шлюзах. Тоді були визначені підрядники, які передбачили роботи на 2021 рік.

У 2021 році «Укрводшлях» запланував капремонт шести шлюзів, зокрема:

• Київський шлюз – капремонт будівлі центрального пульта управління, капремонт двостулкових ремонтних воріт;
• Канівський шлюз – капремонт комплектно-розподільного пристрою (10 кВ) і силових кабельних ліній;
• Середньодніпровський шлюз – капремонт двостулкових робочих воріт нижньої голови шлюзу;
• Каховський шлюз – капремонт (заміна) затворів водопровідних галерей та їх направляючих шляхів, капремонт гідротехнічних конструкцій водопровідних галерей і днища судноплавної камери, капремонт підйомно-опускних робочих воріт верхньої голови шлюзу.

У другій декаді лютого розпочато роботи з капремонту гідротехнічних конструкцій водопровідних галерей і днища суднової камери Каховського шлюзу. Вони мали завершити в перший тиждень березня. «Укрводшлях» на сайті обіцяв інформувати про завершення робіт. Але такої інформації досі не з’явилося. Утім, за словами Олександра Банникова, ремонт Каховського шлюзу завершено, і загалом усі капремонти на шлюзах проводяться згідно з графіками в договорах.

«Більшість робіт з капітальних ремонтів судноплавних шлюзів відбувається в міжнавігаційний період (з листопада по березень), а передбачені держбюджетом роботи й фінансування, починаючи з травня поточного року, можуть мати перехідний характер», – відзначають в «Укрводшляху».

Справді, традиційно ремонти на шлюзах виконують у міжнавігаційний період, щоб не перешкоджати судноплавству. Однак не завжди відбувається саме так.

«Восени 2019 року для ремонту закрили Канівський шлюз. Роботи на ньому почали лише в березні 2020 року й завершили в червні. На жаль, бізнес змушений був враховувати це й використовувати інші види транспорту для перевезення вантажу», – згадує Дмитро Козаченко, виконавчий директор асоціації «Річки України».

У квітні цього року Кабмін затвердив план заходів щодо реалізації Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року. Документ передбачає капремонти на всіх шести дніпровських шлюзах. Вони передбачені на 2021-2022 рр. Хоча детальної інформації про види робіт у плані заходів немає. Що стосується інвестицій, то цього року кошти передбачається виділяти з держбюджету, а от на наступний рік джерело фінансування в документі не вказане.

Зі свого боку колишній керівник «Укрводшляху» Дмитро Шершнев називає такі поточні проблеми держпідприємства:

1. Падіння вантажопотоку Дніпром призвело до скорочення доходів «Укрводшляху».
2. Лоцманська служба вчасно не отримує зарплату, що призводить до зниження безпеки річкового судноплавства. Більше того, з’явилися люди, які за великі гроші вирішують питання про прохід суден без лоцмана.
3. Нецільове використання коштів. Гроші, які мають іти на поточні ремонти, йдуть на виплату зарплат і премій. Це пряме порушення постанови Кабміну №188.
4. Невиконання плану капремонтів у 2020 році. За минулий рік з капремонту на шлюзах не зроблено нічого. Наприкінці року, щоб не повертати виділені кошти в казначейство, гроші «зливалися» на свої компанії, щоб показати їх освоєння. Акти підписувалися наперед, що є порушенням законодавства.
5. Заборгованість із зарплати й податків загрожує застосуванням штрафних санкцій, що може привести до арешту рахунків і зупинці шлюзів.
6. Навіть в умовах загострення подій на кордонах керівництво «Укрводшляху» не здіснило заходів з відновлення воєнізованої охорони, яка була втрачена в 2019 році.

Поточний сезон

На прохання річкового бізнесу торішню навігацію продовжили до 15 січня 2021 року, незважаючи на запланований ремонт на Каховському шлюзі. Такі роботи відклали на більш пізній період, але встигли виконати до початку нової навігації. Навігацію в нинішньому сезоні відкрили 10 березня, а триватиме вона приблизно до 31 грудня. Відповідний наказ Морської адміністрації передбачає, що за необхідності ремонти на шлюзах після їх відкриття будуть виконувати в денний час із зупиненням пропуску судів.

«Також у документі сказано, що терміни закриття навігації можуть переглянути після проведення технічного огляду шлюзів у серпні. При цьому важливо, щоб про такі рішення річкову галузь попереджали заздалегідь. За нашими оцінками, щодня через закриття навігації річка втрачає 30 тис. т вантажів. Це 5 тис. т металопродукції, 11 тис. т зернових і 14 тис. т будматеріалів», – зазначає Дмитро Козаченко.

В «Укрводшляху» відзначають, що у 2020 році найскладніша ситуація з проходженням була на Каховському та Запорізькому шлюзах. Це пов’язане з великим річковим трафіком і нездатністю споруд швидко його обслужити, що призводило до черг тривалістю до 16 годин.

За словами Дмитра Козаченка, зараз є черги при проходженні двох судноплавних шлюзів – Запорізького і Каховського. Але це пов’язано не з ремонтними роботами, а з очікуванням у зв’язку зі збільшеним річковим трафіком. Активність на цих шлюзах спостерігається в обох напрямках – щоб піднятися вгору Дніпром і спуститися вниз річкою.

«Сезон перевезень ранньої зернової групи розпочнеться в липні-серпні. Саме з цього періоду будуть затримки – десь від 20 до 48 годин на кожному шлюзі. Особливо сильно гальмується річкове рух на Запорізькому шлюзі. Там йде будівництво моста, працює техніка і періодично зупиняють рух по річці. В цьому році вже були періоди, коли Запорізький шлюз не працював в світлий час. Тому, в цьому році найбільші затримки будуть в Запоріжжі через будівництво моста і в Каховці », – розповів в коментарі GMK Center Олександр Григоренко, директор компанії« Грейн-трансшипменту ».

Погана стабільність

Раніше GMK Center вже писав про складне технічний стан усіх українських шлюзів. Воно було викликано хронічним недофінансуванням протягом багатьох років і, як наслідок, відсутністю капремонтів шлюзів.

За останній рік ситуація особливо не змінилася. За даними ДП «Укрводшлях», у 2020 році технічний стан споруд усіх шлюзів Дніпровського каскаду оцінювався як «непридатний до нормальної експлуатації» або «аварійний» (за даними регістра). У серпні 2021 року провели нове обстеження шлюзів.

«Стан шлюзів залежить від регулярних ремонтів, на що потрібні стабільні інвестиції. Закон «Про внутрішній водний транспорт» (ВВТ) передбачає фінансування річкової галузі зі спеціального держфонду. А для його створення потрібні зміни до Бюджетного кодексу. Відповідний законопроєкт з’явився ще восени минулого року, але його досі не винесли на розгляд Верховної Ради, – резюмує Дмитро Козаченко. – Оскільки закон про внутрішній водний транспорт має вступити в силу з 2022 року, то часу на створення держфонду залишається небагато. Інакше питання з фінансуванням галузі знову залишиться невирішеним».