Торговельні війни: як фактор Трампа впливає на світову економіку

Початок 2026 року продемонстрував, що США не відмовляються від теми тарифів як інструменту торговельного та політичного тиску. Тільки в січні Дональд Трамп кілька разів використовував такі погрози, зокрема на адресу низки країн Європи та Канади. Великі торговельні партнери Сполучених Штатів на тлі цього мусили продумати стратегії оборони та просувають нові можливості.

«Покарання» для Південної Кореї

27 січня Трамп оголосив про підвищення мита на товари з Південної Кореї з 15% до 25%. Під нові тарифи потрапили автомобілі, пиломатеріали, фармацевтична продукція і «всі інші» взаємні торговельні позиції. Президент США обґрунтував своє рішення затримкою ратифікації відповідної угоди, укладеної торік, з боку іншої сторони.

США та Південна Корея досягли домовленостей, які передбачали 15-відсотковий тариф на весь південнокорейський імпорт, наприкінці липня 2025 року. Угода охоплювала інвестиційні зобов’язання Південної Кореї інвестувати у Сполучені Штати $350 млрд в обмін на зниження ставок. Торговельну угоду внесли на розгляд до Національних зборів Південної Кореї у листопаді минулого року. Згідно з повідомленням ЗМІ країни, документ мали ухвалити в лютому.

Південнокорейські чиновники змушені були терміново взаємодіяти з американськими колегами щодо цього питання. 31 січня міністр промисловості країни Кім Чон Кван повідомив, що, на його думку, непотрібні непорозуміння були вирішені під час переговорів із міністром торгівлі США Говардом Лутніком у Вашингтоні. Він зазначив, що очікується швидке опрацювання спеціального законопроєкту, та пояснив американській стороні причини затримки.

Китай як подразник

Дональд Трамп не припиняє закиди на адресу своїх найближчих торговельних партнерів. 24 січня він пригрозив запровадити 100-відсоткові мита на імпорт із Канади, якщо країна укладе торговельну угоду з Китаєм. Трамп різко змінив позицію, яку озвучив за тиждень до цього, коли заявляв: якщо можна укласти угоду з КНР, Карні (канадський прем’єр-міністр) має це зробити.

16 січня Китай і Канада досягли угоди, яка передбачає взаємне зниження тарифів на деякі товари. КНР знизила мита на канадську сільськогосподарську продукцію, Канада дозволить ввезення 49 тис. китайських електромобілів за зниженою тарифною ставкою.

Після погроз Трампа Марк Карні заявив, що країна не має наміру укладати угоду про вільну торгівлю з Китаєм. Він нагадав, що USMCA (або CUSMA) передбачає зобов’язання не укладати такі угоди з неринковими економіками без попереднього інформування інших – США та Мексики. Китайські чиновники пояснили, що досягнуті домовленості не спрямовані проти жодної третьої сторони.

Відносини з Канадою й далі погіршувалися. Наприкінці січня Трамп заявив, що Вашингтон скасував сертифікацію всіх літаків, вироблених у Канаді, й пригрозив митами у розмірі 50% на них, доки остання не сертифікує американські бізнес-джети Gulfstream.

Як пише CNN, незрозуміло, чи має президент США на це законні повноваження, оскільки раніше рішення залишалося за експертами з авіаційної безпеки Федерального управління цивільної авіації.

Трамп назвав дуже небезпечним кроком ведення бізнесу Великої Британії з Китаєм. Коментарі прозвучали наприкінці січня – після того, як прем’єр-міністр країни Кір Стармер зустрівся з лідером Китаю Сі Цзіньпіном і домігся прогресу в забезпеченні ширшого доступу британських компаній до китайських ринків.

Січневі візити британського та канадського прем’єрів до КНР стали першими подібними поїздками за 8 років.

Питання Гренландії

17 січня президент США пригрозив запровадити додатковий 10-відсотковий тариф на імпорт із Великої Британії, Данії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Нідерландів, Норвегії й Швеції та його зростання до 25% із 1 червня через їхню позицію стосовно Гренландії. Наступного дня були швидко організовані європейські переговори щодо цього. Блок розглядав далекосяжні контрзаходи, включно з тарифами на суму €93 млрд у відповідь на заяви Трампа. Останній крок можна здійснити дуже швидко, адже він є повторною активацією заходів, які Євросоюз призупинив після досягнення торговельної угоди зі Сполученими Штатами у липні 2025 року.

21 січня Трамп відступив, відмовившись від ідеї запровадити ці тарифи та пояснивши рішення досягненням «рамок майбутньої угоди щодо Гренландії та, фактично, всього Арктичного регіону» після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в Давосі.

Раніше того самого дня Європарламент офіційно призупинив процес ратифікації торговельної угоди зі США на знак протесту проти погроз американського президента. Очільник торговельного комітету Бернд Ланге зазначив, що це не вплине на обіцянку блоку купити енергоносії на суму $750 млрд, оскільки питання не пов’язане з тарифною угодою.

Наприкінці січня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц застеріг адміністрацію Трампа не ставити під сумнів торговельну угоду між сторонами. За його словами, американська сторона має бути зацікавлена ​​в тому, щоб домовленості не підривалися «щоденними оголошеннями», а ЄС не готовий погодитися з погіршенням щодо вже досягнутого.

Ефект пришвидшення

Невпинні тарифні погрози Трампа стали фактором, який пришвидшив закриття Європою торговельних угод, підготовка яких тривала десятиліттями. 17 січня 2026 року Брюссель підписав угоду про партнерство й тимчасову торговельну угоду з південноамериканським Меркосуром (Бразилія, Аргентина, Парагвай, Уругвай) – переговори вели чверть століття. Як зазначалося, цей крок має призвести до зростання щорічного європейського експорту до держав економічного союзу приблизно на 39%.

27 січня Євросоюз та Індія після майже двох десятиліть завершили переговори щодо угоди про вільну торгівлю (FTA). Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала її «матір’ю всіх угод». Вона має подвоїти експорт товарів із ЄС до Індії до 2032 року завдяки скасуванню або зниженню тарифів на 96,6% європейських товарів, які спрямовують на індійський ринок. Євросоюз протягом 7 років скасує або зменшить тарифи на 99,5% товарів, імпортованих з Індії, зазначили в Міністерстві торгівлі та промисловості країни.

Хоча тривалі переговори були завершені, на офіційне оформлення домовленостей в обох випадках знадобиться час. Щодо Меркосур, то 21 січня Європарламент проголосував за оскарження цієї угоди у Верховному суді блоку, що може затримати її на 2 роки й навіть потенційно зірвати.

Успіхів у переговорах з Індією домоглися і США. 2 лютого Дональд Трамп оголосив, що знизить тарифи на індійські товари, серед іншого, в обмін на обіцянку припинити купувати російську нафту. Як написав президент США, у розмові з ним прем’єр-міністр Нарендра Моді погодився замінити імпорт сирої нафти з РФ постачаннями з Венесуели та Сполучених Штатів. Трамп заявив, що тариф на індійські товари знизиться до 18% порівняно з 50% – ставкою, яка охоплювала додаткові 25%, запроваджені в серпні минулого року. У дописі в Truth Social він назвав це торговельною угодою.

Торговельна політика Трампа, яка здебільшого застосовується в режимі «батога і пряника», призвела до різкого збільшення доходів американського уряду. США торік зібрали $287 млрд митних зборів, тарифів і податків, що майже втричі більше, ніж у 2024 році. Приблизно третина від цієї суми припала виключно на четвертий квартал. Як зазначає The New York Times, більшість економістів вважають, що значну частину тарифного тягаря несуть бізнес і споживачі США.

В останні місяці року адміністрації Трампа вдалося скоротити дефіцит торговельного балансу, що було одним із заявлених тарифних планів. Торік і далі скорочували робочі місця в виробничому секторі, який мав би отримати зиск від імпортних мит, а обсяги промвиробництва в країні за підсумками року зросли всього на 1% у річному обчисленні.

Згідно з аналізом ODI Global, американський тарифний режим у поєднанні зі скороченням допомоги розвитку з боку США і ЄС несе загрозу для світової економіки, піддаючи країни з низьким і середнім рівнем доходу ризику економічної нестабільності, перш за все внаслідок зменшення експортних доходів. Великі економіки шукають нові партнерства, щоб зменшити свою залежність від Сполучених Штатів.