Європейський CBAM: як працюватиме верифікація звітності

Єврокомісія нещодавно опублікувала список національних органів (NAB), які можуть надавати акредитацію агентствам для верифікації звітів механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM).  Наразі тільки сім із них готові акредитувати заявників з третіх країн, Україна вже домовилася зі  Швецією про спрощення процедур.

Надання акредитації

NAB, розташовані в країні ЄС (або країні Європейської економічної зони після включення відповідного регламенту до Угоди про ЄЕЗ), є єдиними суб’єктами, уповноваженими надавати акредитацію в межах механізму.

Верифікатором може бути будь-яка організація, яка має необхідну акредитацію CBAM, надану відповідними національними органами країн Євросоюзу.

Втім, верифікатор мусить відповідати певним вимогам:

• мати необхідну технічну компетенцію у відповідних секторах промисловості;
• діяти незалежно й неупереджено;
• процеси верифікації повинні відповідати встановленим методологіям EU ETS.

Очікується, що перші верифікатори CBAM отримають акредитацію приблизно у вересні 2026 року — DG TAXUD опублікує відповідний перелік.

Наразі дозвіл щодо надання акредитації в межах CBAM, згідно з поточним переліком (станом на 10 липня), надано 24 NAB.

• Австрія — Akkreditierung Austria (AA)
• Бельгія — Belgian Accreditation Council (BELAC)
• Болгарія — Bulgarian Accreditation Service (BAS)
• Хорватія — Croatian Accreditation Agency (HAA)
• Кіпр — Cyprus Organisation for the Promotion of Quality (CYS-CYSAB)
• Чехія — Czech Accreditation Institute (CAI)
• Данія — Danak Den Danske Akkrediteringsfond (DANAK)
• Естонія — Estonian Accreditation Centre (EAC)
• Фінляндія — Finnish Accreditation Service (FINAS)
• Франція — Comité français d’accréditation (COFRAC)
• Німеччина — Deutsche Akkreditierungsstelle GmbH (DAkkS)
• Греція — Hellenic Accreditation System (ESYD)
• Угорщина — National Accreditation Authority (NAH)
• Ірландія — Irish National Accreditation Board (INAB)
• Італія — Ente Italiano di Accreditamento (Accredia)
• Латвія — Latvian National Accreditation Bureau (LATAK)
• Литва — National Accreditation Bureau (NAB)
• Люксембург — Office Luxembourgeois d’Accréditation et de Surveillance (OLAS)
• Мальта — National Accreditation Board (NAB-Malta)
• Нідерланди — Dutch Accreditation Council (RvA)
• Польща — Polish Centre for Accreditation (PCA)
• Португалія — Instituto Português de Acreditação (IPAC)
• Румунія — Romanian Accreditation Association (RENAR)
• Словакія— Slovak National Accreditation Service (SNAS)
• Словенія — Slovenian Accreditation (SA)
• Іспанія — Entidad Nacional de Acreditación (ENAC)
• Швеція — Swedish Board for Accreditation and Conformity Assessment (SWEDAC).

За даними ЄК, тільки 11 із них взагалі готові приймати заявки. Сім погодились акредитувати заявників із третіх країн, і лише 4 національних органи вже приймають такі запити — 𝐀𝐜𝐜𝐫𝐞𝐝𝐢𝐚 (Італія), 𝐑𝐯𝐀 (Нідерланди), SWEDAC (Швеція) та PCA (Польща).

Україна вже має домовленості із SWEDAC, Турецьке агентство з акредитації (TÜRKAK) у червні поточного року підписало відповідну угоду з нідерландською RvA.

Алгоритм верифікації

Акредитація  верифікаторів буде дійсна протягом 5 років зі щорічним наглядом.

Перший візит на об’єкт обов’язково має бути фізичним (за винятком форс-мажорних обставин). Із 2027-го верифікатори за певних умов (низький ризик, відсутність суттєвих змін) можуть здійснювати віртуальні відвідини об’єкту або відмовитися від цього. Однак фізичний аудит  все одно має відбуватися принаймні раз на два роки.

Що проаналізує  верифікатор :

• методику розрахунку вбудованих викидів;
• виробничий процес;
• споживання сировини й енергії;
• коефіцієнти викидів;
• повноту і точність даних;
• документи, які підтверджують сплату вуглецевого податку в країні виробництва (якщо він є).

За даними тематичних порталів, витрати на  верифікацію у межах CBAM третьою стороною можуть становити €5–15 тис. для малих підприємств, €15–50 тис. для середніх та €50–150 тис. і вище для великих промислових підприємств. На вартість впливатимуть різні чинники: кількість виробничих ліній, складність сектору, витрати на поїздки верифікатора, якість даних з боку виробника тощо.

Головні ризики

Перша декларація за цим механізмом має бути подана до 30 вересня 2027-го для імпорту за попередній рік. Якщо постачальники не зможуть надати перевірені дані про викиди до цього строку, імпортери матимуть звітувати, використовуючи значення за усталеними параметрами, які зазвичай значно вищі за фактичні, зі штрафними націнками. Це призведе до значного зростання витрат на продукцію, що завозиться з-за кордону, потенційно роблячи невигідними такі угоди.

Головними перешкодами, які можуть завадити імпортерам використати фактично перевірені дані у декларації CBAM, є мінімальна  кількість акредитованих органів верифікації та аудиторів, обмежені строки перевірки (січень–вересень 2027 р.), вимоги до проведення аудиту за всім ланцюжком створення вартості та, власне, низька готовність до цього самих виробників.

Що ж до сторони аудиту, поки що не надто зрозуміло, скільки операторів фактично запитуватимуть верифікацію. Як зауважують в італійській Accredia, це ускладнює прогнозування попиту на акредитованих верифікаторів. Тож  національні агентства можуть не мати змоги обробити всі відповідні заявки.

Український досвід

Що стосується українського експорту, то у квітні поточного року Україна та Швеція узгодили підходи до спрощення процедур акредитації верифікаторів CBAM. Як зазначалося, домовленість забезпечить вітчизняним експортерам можливість здійснювати верифікацію даних про викиди відповідно до вимог регламенту механізму й використовувати реальні дані. Окрім того, це рішення дасть змогу обійти логістичні перешкоди, пов’язані з неможливістю закордонних експертів відвідувати Україну в умовах воєнного стану.

Шведська сторона запропонувала гнучкий механізм співпраці. SWEDAC готовий надавати акредитацію українським органам з верифікації, орієнтуючись на технічну базу й експертизу Національного агентства з акредитації України (НААУ).

Для українських експортерів, зазначили у  SWEDAC, доступ до акредитованих органів верифікації може бути вирішальним для їхньої конкурентоспроможності на європейському ринку. Без верифікації є ризик не тільки зіткнутися з вищими витратами, а й бути виключеними з деяких сегментів торгівлі ЄС.

«Наявність в Україні компаній-верифікаторів є фактичною передумовою для продовження експорту в межах механізму CBAM. З огляду на війну та безпекові ризики, європейські фахівці навряд чи будуть готові приїхати на українські виробничі майданчики для проведення аудиту. Водночас українські верифікатори, акредитовані за європейськими правилами, зможуть підтверджувати вуглецеву інтенсивність продукції відповідно до стандартів ЄС, що дасть можливість українським експортерам використовувати фактичні дані про викиди», — зазначає аналітик GMK Center Андрій Глущенко.

За даними ЕкоПолітики, наприкінці травня цього року представники НААУ відвідали SWEDAC, за результатами чого сторони підписали угоду про співпрацю. Водночас механізм взаємодії передбачає низку особливостей.

Згідно з домовленостями, у разі подання українським верифікатором заявки до SWEDAC саме шведська сторона здійснюватиме її аналіз і розглядатиме необхідну документацію. Водночас окремі технічні процедури, зокрема проведення оцінювання на місці та спостережень, можуть виконувати в НААУ на умовах субпідряду.

Варто зазначити, що Національне агентство з акредитації України не бере участі в ухваленні рішень щодо акредитації. Усі платежі українські верифікатори здійснюватимуть безпосередньо SWEDAC, який, зі свого боку, оплачуватиме роботи, виконані НААУ.

Проте залучення українського органу не є обов’язковою умовою для SWEDAC — такий формат співпраці розглядається як один із можливих варіантів.

Вплив CBAM на Україну

Як ідеться у дослідженні GMK Center, CBAM скоротить експорт продукції чорної металургії з України на 2,5 млн т до 2030 року. Загальний вплив механізму на економіку країни оцінюється у -2,1% ВВП у 2030-му. Цей показник разюче контрастує з оцінкою Єврокомісії на рівні -0,01%.

Компанії ГМК України вже у перші місяці повноцінної дії CBAM зафіксували відмови від замовлень з боку європейських клієнтів — із цим, наприклад, зіткнулися великі вітчизняні гравці  «Метінвест» та «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Для «Метінвесту», серед іншого, негативний вплив механізму поширюється і на внутрішньогрупову кооперацію: припинення поставок квадратної заготовки з «Каметсталі» може позначитися на діяльності болгарського заводу Promet Steel і створити ризики для збереження робочих місць у країнах ЄС.

«АрселорМіттал Кривий Ріг» стикався зі скасуванням замовлень з боку європейських клієнтів на перший квартал 2026 року, що змусило компанію скоротити виробничі потужності, зокрема припинити роботу ливарно-механічного заводу та цеху блюмінг.

Окрім того, вітчизняні компанії вказували на усталено завищені значення показників у довіднику Єврокомісії, особливо для українських безшовних труб і залізорудних окатків, відсутність акредитованих верифікаторів (окрім того, не всі міжнародні аудитори мають акредитацію на повний перелік продукції), тривалий процес реєстрації виробничих потужностей у CBAM-реєстрі.

Відтермінування вимог механізму для України через визнання форс-мажору, тобто війни в країні, є одним із перших рішень для  вітчизняного ГМК, які наразі не мають тих можливостей, що й їхні конкуренти, зокрема європейські металурги, які мають доступ до підтримки у межах енергетичного переходу.

Із повноцінним набранням чинності CBAM став уже не просто розрахунком викидів. Для використання фактичних показників наразі потрібні повноцінна система обліку, документування й незалежної перевірки. Компанії, які зможуть виконувати ці вимоги, уникнуть ризику використання завищених значень за базовим налаштуванням, штрафів і проблем із доступом до ринку ЄС.