Сталевий цінник: чим живе ринок металоторгівлі

Основним драйвером зростання металотрейдингу залишається будівництво

В Україні не більше 15% виробленої металопродукції поставляється на внутрішній ринок. В умовах нестабільності експортних ринків внутрішнє металоспоживання могло б стати додатковим напрямом розвитку галузі.

Одним з індикаторів розвитку внутрішнього ринку є динаміка торгівлі металопродукцією. GMK Center вирішив розібратися, що відбувається в цьому сегменті.

Динаміка металоторгівлі

Розмір ринку металоторгівлі в Україні можна визначити лише з певною похибкою. За даними ОП «Укрметалургпром», у 2018 році внутрішнім споживачам поставили 5,39 млн т металопрокату. З них 1,44 млн т (26,8%) припало на імпорт. За оцінками «Метінвест-СМЦ», внутрішній ринок металопрокату минулого року зріс на 4% – до 4,32 млн т. Загалом приблизно 85% усього виробленого в країні металопрокату поставляється на експорт, а внутрішній ринок становить 4-5 млн т.

«Ринок споживання металопрокату за останні десять років скоротився в два рази й за підсумками минулого року ледь перевищив 4 млн т. Це критично низький обсяг ринку металоспоживання для такої країни, як Україна. За порівнянного населення ринок металопрокату Польщі перевищує 12 млн т, тобто втричі більше», – пояснює Валентин Собчук, генеральний директор компанії «УГМК», яка у 2018 році реалізувала понад 100 тис. т металопрокату.

З іншого боку, деякі учасники ринку металоторгівлі кажуть про збільшення своїх продажів. Наприклад, у компанії Vartis повідомляють про 8%-ве зростання продажів минулого року.

«У 2018 році компанія відкрила нові філії в Чернігові, Житомирі та Сумах. Це дало нам можливість продавати значно більше», – зазначає Інна Пономарьова, генеральний директор металотрейдера «Вікант».

На ринку працюють кілька десятків великих і середніх компаній. Лідерами ринку металоторгівлі є «Метінвест-СМЦ», «АВ метал груп», «УГМК», «Вікант», Vartis.

Найбільшим гравцем є «Метінвест-СМЦ». Продажі компанії у 2018 році перевищили 2 млн т. Якщо оцінювати позиції окремих гравців, то на ритейл-підрозділ «Метінвесту» припадає приблизно 50% внутрішнього ринку металоторгівлі.

Частки ринку у фінансовому виразі визначити складно. Металотрейдери не поспішають оголошувати фінансові показники своїх продажів.

Тренди ринку

На сьогодні попит на чорний металопрокат залишається помірним. Це пов’язано з тим, що більшість основних промислових об’єктів, які були заявлені для будівництва, вже завершилися. Нові об’єкти замовники не поспішають фінансувати.

«У сфері житлового будівництва наразі особливого зростання не відзначається, оскільки платоспроможність покупців скоротилася. Але разом з тим заплановано багато об’єктів для реконструкції, об’єкти агрокомплексу, будівництво в промисловому й житловому секторах. Їх фінансування можливе до кінця року за умови поліпшення інвестиційного клімату в країні», – каже Інна Пономарьова.

Експерти відзначають високий рівень конкуренції на українському ринку металоторгівлі.

«Рівень конкуренції на ринку металопрокату України в 2019 році дуже високий. Це пов’язано із закінченням будівництва великих житлових комплексів, квадратні метри яких продаються не так швидко, як хотілося б самим забудовникам. Платоспроможних будівельників стає дедалі менше. Це призводить до тотальної боротьби металотрейдерів за такі компанії», – зазначає Сергій Коваленко, директор з продажів у Києві компанії Vartis.

Причини високої конкуренції лежать на поверхні: продукція переважно не унікальна і має приблизно однакову ціну в усіх трейдерів. Те саме змушує продавців металопродукції замислитися про свої конкурентні переваги. Однією з них є надання додаткових послуг.

«На українському ринку металотрейдингу розширюється перелік додаткових сервісів. В останні два роки стають дедалі більш затребуваними такі послуги, як порізка металу плазмою, порубка в розмір, послуги гнуття труб, виробництво стикосварної арматури тощо. Усі ці послуги й сервіси дають можливість підвищити конкурентоспроможність металотрейдерів на ринку, а також збільшити свою прибутковість», – розповідає Сергій Коваленко.

Ще одна важлива тенденція ринку – консолідація. Дрібним гравцям надалі буде складно протистояти великим металотрейдерам. Адже ті можуть тиснути не лише ціною й асортиментом, а й додатковими послугами. Виходом для невеликих трейдингових компаній може стати нішевість і максимальний розвиток додаткових сервісів.

Сегменти зростання

Навіть ринок з низькими показниками динаміки зростання має свої особливості попиту. Ключову роль тут відігравало будівництво. У компанії «Вікант» у зв’язку з активним ростом сталевого будівництва відзначають збільшення продажів листів, труб, балок, швелерів.

«Найбільше зростання попиту в 2018 році спостерігалося в сегменті листового прокату і профільних труб. Також збільшився попит на арматуру за рахунок активної фази будівництва великих житлових комплексів у Києві, Дніпрі, Одесі, Львові та Харкові», – додає Сергій Коваленко.

Крім того, за словами Інни Пономарьової, деякі виробники металоконструкцій виготовляють їх на експорт. Для цього їм часто необхідні позиції, які не мають аналогів в Україні. Тому компанія імпортує позиції будь-якої складності. Також 2018 року «Вікант» відкрив свою лінію виробництва армакаркасів.

Як зазначає Валентин Собчук, попри те, що ринок звузився, споживання зросло в окремих сегментах прокату з покриттям і профілів будівельного напряму.

«У 2018 році була очевидною потреба ринку фарбованого металу у продукції з більш високими якісними показниками ніж у тієї, що була представлена на ринку. Ринок на 2/3 складається з низькоякісної сировини, що не відповідає чинним стандартам. Ми очікуємо, що поступово ця потреба переросте в реальний попит на якісний метал, який ми, як виробник, зможемо задовольнити», – додає Денис Рисухін, директор компанії Metipol.

Регіональні особливості

Структура споживання повністю визначає специфіку регіонального попиту. За словами Інни Пономарьової, у Києві, Львові, Одесі та Харкові, де найбільше розвинене житлове будівництво, – спостерігається високий попит на арматуру. Загалом по Україні, особливо там, де розвинений роздріб, відзначаються продажі в приблизно рівних частках номенклатури.

За словами Сергія Коваленка, залежно від регіону України, попит на металопрокат можна представити так:

• Центр і Північ України – арматурний прокат і плоский прокат;
• Захід – трубний прокат;
• Схід – сортовий і фасонний металопрокат для виробництва металоконструкцій і машинобудування;
• Південь – арматура, листовий прокат і трубний прокат.

«За перші шість місяців зафіксовано незначний спад. Однак ми прогнозуємо, що за підсумками року споживання металу буде на рівні 300-320 тис. т. Частка переробників, які імпортують метал для власних потреб, у загальному обсязі імпорту не перевищує 30%. Інший обсяг припадає на трейдерів», – пояснює Денис Рисухін.

У компанії Metipol відзначають, що реалізація імпортного фарбованого металу компанією Metipol була радше вимушеним заходом до моменту запуску власного виробництва. Після запуску фарбувальної лінії на заводі «Хеві Метал» у Первомайську Миколаївської області Metipol сконцентрується на розвитку продажів металу під власним брендом.

Крім того, компанія планує посісти лідируючі позиції на ринку металоторгівлі оцинкованим рулоном з обсягом понад 10 тис. т у 2019 році. Слід відзначити,що ринок трейдингу оцинкованої сталі принципово відрізняється від ринку сталі з полімерним покриттям. Значну частку ринку займає оцинковка українських виробників, які активно борються за свого клієнта, в тому числі й конкурентною ціною.

Сильний удар по імпорту в цьому сегменті очікується після запровадження митних тарифів стосовно металу російського і китайського походження. На нас чекають великі зміни на ринку оцинкованого металу впродовж найближчих півроку.

Що далі?

Експерти по-різному оцінюють перспективи внутрішнього ринку металопродукції – від стагнації до повільного зростання. На думку Сергія Коваленка, на початку поточного року українські виробники прогнозували зростання споживання сортового прокату на рівні 3,5-4,5%. Але за підсумками I півріччя вже можна стверджувати, що такого зростання не буде. Більше того, можливе навіть зниження видимого споживання на 2-3%.

«Ринок і надалі звужуватиметься на 7-9% відносно 2018 року. Без зміни вектора національної економіки – попереду кам’яний вік», – вважає Валентин Собчук.

Зі свого боку, Інна Пономарьова впевнена, що після закінчення передвиборних кампаній і стабілізації політичної ситуації в країні можна буде припускати, що в 2019 році попит на металопрокат стабільно зростатиме.

У «Метінвест-СМЦ» у нинішньому році прогнозують зростання споживання металопродукції на 5%. Основним драйвером виступить машинобудування, зокрема вагонобудування і суднобудування.

Власні прогнози на 2019 рік також різні: у компанії «Вікант» за підсумками року очікують приросту продажів на понад 3%, Vartis – на рівні 12%.

«У 2019 році ми намагатимемось утримати нашу частку на ринку з урахуванням можливих коригувань ємності самого ринку», – відзначають в «УГМК».

На думку Валентина Собчука, в середньостроковій перспективі ринок залишатиметься в стані стагнації. І вона тільки посилюватиметься внаслідок повсюдної реалізації політики лобізму ключовими гравцями металургійного бізнесу на всьому євразійському просторі. Україна в цьому форматі давно втратила лідерські позиції. І сценаріїв їх повернення без розвитку потужного ринку внутрішнього споживання – немає.