shutterstock.com

Основним драйвером зростання металотрейдингу залишається будівництво

В Україні не більше 15% виробленої металопродукції поставляється на внутрішній ринок. В умовах нестабільності експортних ринків внутрішнє металоспоживання могло б стати додатковим напрямом розвитку галузі.

Одним з індикаторів розвитку внутрішнього ринку є динаміка торгівлі металопродукцією. GMK Center вирішив розібратися, що відбувається в цьому сегменті.

Динаміка металоторгівлі

Розмір ринку металоторгівлі в Україні можна визначити лише з певною похибкою. За даними ОП «Укрметалургпром», у 2018 році внутрішнім споживачам поставили 5,39 млн т металопрокату. З них 1,44 млн т (26,8%) припало на імпорт. За оцінками «Метінвест-СМЦ», внутрішній ринок металопрокату минулого року зріс на 4% – до 4,32 млн т. Загалом приблизно 85% усього виробленого в країні металопрокату поставляється на експорт, а внутрішній ринок становить 4-5 млн т.

«Ринок споживання металопрокату за останні десять років скоротився в два рази й за підсумками минулого року ледь перевищив 4 млн т. Це критично низький обсяг ринку металоспоживання для такої країни, як Україна. За порівнянного населення ринок металопрокату Польщі перевищує 12 млн т, тобто втричі більше», – пояснює Валентин Собчук, генеральний директор компанії «УГМК», яка у 2018 році реалізувала понад 100 тис. т металопрокату.

Металобаза «Метінвест-СМЦ»

З іншого боку, деякі учасники ринку металоторгівлі кажуть про збільшення своїх продажів. Наприклад, у компанії Vartis повідомляють про 8%-ве зростання продажів минулого року.

«У 2018 році компанія відкрила нові філії в Чернігові, Житомирі та Сумах. Це дало нам можливість продавати значно більше», – зазначає Інна Пономарьова, генеральний директор металотрейдера «Вікант».

На ринку працюють кілька десятків великих і середніх компаній. Лідерами ринку металоторгівлі є «Метінвест-СМЦ», «АВ метал груп», «УГМК», «Вікант», Vartis.

Найбільшим гравцем є «Метінвест-СМЦ». Продажі компанії у 2018 році перевищили 2 млн т. Якщо оцінювати позиції окремих гравців, то на ритейл-підрозділ «Метінвесту» припадає приблизно 50% внутрішнього ринку металоторгівлі.

Частки ринку у фінансовому виразі визначити складно. Металотрейдери не поспішають оголошувати фінансові показники своїх продажів.

Тренди ринку

На сьогодні попит на чорний металопрокат залишається помірним. Це пов’язано з тим, що більшість основних промислових об’єктів, які були заявлені для будівництва, вже завершилися. Нові об’єкти замовники не поспішають фінансувати.

База «Вікант» у Харкові

«У сфері житлового будівництва наразі особливого зростання не відзначається, оскільки платоспроможність покупців скоротилася. Але разом з тим заплановано багато об’єктів для реконструкції, об’єкти агрокомплексу, будівництво в промисловому й житловому секторах. Їх фінансування можливе до кінця року за умови поліпшення інвестиційного клімату в країні», – каже Інна Пономарьова.

Експерти відзначають високий рівень конкуренції на українському ринку металоторгівлі.

«Рівень конкуренції на ринку металопрокату України в 2019 році дуже високий. Це пов’язано із закінченням будівництва великих житлових комплексів, квадратні метри яких продаються не так швидко, як хотілося б самим забудовникам. Платоспроможних будівельників стає дедалі менше. Це призводить до тотальної боротьби металотрейдерів за такі компанії», – зазначає Сергій Коваленко, директор з продажів у Києві компанії Vartis.

Причини високої конкуренції лежать на поверхні: продукція переважно не унікальна і має приблизно однакову ціну в усіх трейдерів. Те саме змушує продавців металопродукції замислитися про свої конкурентні переваги. Однією з них є надання додаткових послуг.

«На українському ринку металотрейдингу розширюється перелік додаткових сервісів. В останні два роки стають дедалі більш затребуваними такі послуги, як порізка металу плазмою, порубка в розмір, послуги гнуття труб, виробництво стикосварної арматури тощо. Усі ці послуги й сервіси дають можливість підвищити конкурентоспроможність металотрейдерів на ринку, а також збільшити свою прибутковість», – розповідає Сергій Коваленко.

Ще одна важлива тенденція ринку – консолідація. Дрібним гравцям надалі буде складно протистояти великим металотрейдерам. Адже ті можуть тиснути не лише ціною й асортиментом, а й додатковими послугами. Виходом для невеликих трейдингових компаній може стати нішевість і максимальний розвиток додаткових сервісів.

Сегменти зростання

Навіть ринок з низькими показниками динаміки зростання має свої особливості попиту. Ключову роль тут відігравало будівництво. У компанії «Вікант» у зв’язку з активним ростом сталевого будівництва відзначають збільшення продажів листів, труб, балок, швелерів.

Металобаза «УГМК»

«Найбільше зростання попиту в 2018 році спостерігалося в сегменті листового прокату і профільних труб. Також збільшився попит на арматуру за рахунок активної фази будівництва великих житлових комплексів у Києві, Дніпрі, Одесі, Львові та Харкові», – додає Сергій Коваленко.

Крім того, за словами Інни Пономарьової, деякі виробники металоконструкцій виготовляють їх на експорт. Для цього їм часто необхідні позиції, які не мають аналогів в Україні. Тому компанія імпортує позиції будь-якої складності. Також 2018 року «Вікант» відкрив свою лінію виробництва армакаркасів.

Як зазначає Валентин Собчук, попри те, що ринок звузився, споживання зросло в окремих сегментах прокату з покриттям і профілів будівельного напряму.

«У 2018 році була очевидною потреба ринку фарбованого металу у продукції з більш високими якісними показниками ніж у тієї, що була представлена на ринку. Ринок на 2/3 складається з низькоякісної сировини, що не відповідає чинним стандартам. Ми очікуємо, що поступово ця потреба переросте в реальний попит на якісний метал, який ми, як виробник, зможемо задовольнити», – додає Денис Рисухін, директор компанії Metipol.

Регіональні особливості

Структура споживання повністю визначає специфіку регіонального попиту. За словами Інни Пономарьової, у Києві, Львові, Одесі та Харкові, де найбільше розвинене житлове будівництво, – спостерігається високий попит на арматуру. Загалом по Україні, особливо там, де розвинений роздріб, відзначаються продажі в приблизно рівних частках номенклатури.

За словами Сергія Коваленка, залежно від регіону України, попит на металопрокат можна представити так:

  • Центр і Північ України – арматурний прокат і плоский прокат;
  • Захід – трубний прокат;
  • Схід – сортовий і фасонний металопрокат для виробництва металоконструкцій і машинобудування;
  • Південь – арматура, листовий прокат і трубний прокат.

«За перші шість місяців зафіксовано незначний спад. Однак ми прогнозуємо, що за підсумками року споживання металу буде на рівні 300-320 тис. т. Частка переробників, які імпортують метал для власних потреб, у загальному обсязі імпорту не перевищує 30%. Інший обсяг припадає на трейдерів», – пояснює Денис Рисухін.

У компанії Metipol відзначають, що реалізація імпортного фарбованого металу компанією Metipol була радше вимушеним заходом до моменту запуску власного виробництва. Після запуску фарбувальної лінії на заводі «Хеві Метал» у Первомайську Миколаївської області Metipol сконцентрується на розвитку продажів металу під власним брендом.

Крім того, компанія планує посісти лідируючі позиції на ринку металоторгівлі оцинкованим рулоном з обсягом понад 10 тис. т у 2019 році. Слід відзначити,що ринок трейдингу оцинкованої сталі принципово відрізняється від ринку сталі з полімерним покриттям. Значну частку ринку займає оцинковка українських виробників, які активно борються за свого клієнта, в тому числі й конкурентною ціною.

Сильний удар по імпорту в цьому сегменті очікується після запровадження митних тарифів стосовно металу російського і китайського походження. На нас чекають великі зміни на ринку оцинкованого металу впродовж найближчих півроку.

Що далі?

Експерти по-різному оцінюють перспективи внутрішнього ринку металопродукції – від стагнації до повільного зростання. На думку Сергія Коваленка, на початку поточного року українські виробники прогнозували зростання споживання сортового прокату на рівні 3,5-4,5%. Але за підсумками I півріччя вже можна стверджувати, що такого зростання не буде. Більше того, можливе навіть зниження видимого споживання на 2-3%.

shutterstock.com

«Ринок і надалі звужуватиметься на 7-9% відносно 2018 року. Без зміни вектора національної економіки – попереду кам’яний вік», – вважає Валентин Собчук.

Зі свого боку, Інна Пономарьова впевнена, що після закінчення передвиборних кампаній і стабілізації політичної ситуації в країні можна буде припускати, що в 2019 році попит на металопрокат стабільно зростатиме.

У «Метінвест-СМЦ» у нинішньому році прогнозують зростання споживання металопродукції на 5%. Основним драйвером виступить машинобудування, зокрема вагонобудування і суднобудування.

Власні прогнози на 2019 рік також різні: у компанії «Вікант» за підсумками року очікують приросту продажів на понад 3%, Vartis – на рівні 12%.

«У 2019 році ми намагатимемось утримати нашу частку на ринку з урахуванням можливих коригувань ємності самого ринку», – відзначають в «УГМК».

На думку Валентина Собчука, в середньостроковій перспективі ринок залишатиметься в стані стагнації. І вона тільки посилюватиметься внаслідок повсюдної реалізації політики лобізму ключовими гравцями металургійного бізнесу на всьому євразійському просторі. Україна в цьому форматі давно втратила лідерські позиції. І сценаріїв їх повернення без розвитку потужного ринку внутрішнього споживання – немає.