Споживання сталі в Туреччині: рух угору

Внутрішній попит на сталь за січень-жовтень 2025 року зріс на 2,6%, до 32,2 млн т, за даними Турецької асоціації виробників сталі (TCUD). Це забезпечувалося як зростанням власного виробництва (на 1,2%, до 31,3 млн т), так і імпортом (на 13,8%, до 15,6 млн т).

Висхідний тренд відображає сприятливу макроекономічну ситуацію. Фактичний ВВП Туреччини в I кварталі зріс на 2,3%, у II кварталі – на 4,8%. І дуже важливо, що це сталий розвиток. Уже 20 кварталів поспіль турецька економіка не зазнає рецесії. Відповідно, основні споживачі сталі почуваються досить упевнено.

Вплив макроекономіки

Головним драйвером можна вважати суттєву девальвацію турецької ліри, яка розпочалася у 2021 році й триває досі.

З одного боку, це підвищило конкурентоспроможність турецьких експортерів, зокрема автовиробників – основних споживачів плоского прокату, оскільки їхні витрати в доларовому еквіваленті зменшилися. Для будівельної галузі Туреччини, основного споживача довгого прокату, експорт також має велике значення.

З іншого боку, девальвація ліри та пов’язана із цим висока інфляція змушують турецькі домогосподарства розглядати купівлю нових автомобілів, будинків і квартир як інвестицію з метою захисту заощаджень.

У поточному році цей спосіб отримав особливу привабливість після того, як президент Реджеп Ердоган із 9 липня своїм указом підвищив ставки податку на доходи за короткостроковими вкладами (строком до 6 місяців) із 15% до 17,5%, строком до року – із 12% до 15%. Податок на доходи від пайових інвестиційних фондів також було підвищено з 15% до 17,5%, за винятком довгострокових фондів нерухомості.

У такий спосіб влада стимулює громадян витрачати гроші, а не тримати їх на банківських рахунках. Причому домогосподарства зберігають високу купівельну спроможність попри девальвацію.

Цьому сприяло підвищення мінімальної зарплати з 1 січня відразу на 30%, до ₺22 104. У результаті частка оплати праці робітників у валовій доданій вартості за поточних цін становила 43,7% у I кварталі проти 41,7% у 2024 році, за даними Турецького інституту статистики (TUIK).

Відповідно, кінцеве споживання домогосподарств збільшилося на 3,9% р./р. у I кварталі та на 2% у II кварталі. Більше почала витрачати й держава. Її витрати на кінцеве споживання підвищилися на 1,6% і 1,2%. Усе це позначилося на показниках, досягнутих металоспоживчими галузями.

Ринкова ситуація

Виробництво легкових і комерційних авто за січень-жовтень зросло на 3,6%, до 1,163 млн одиниць, за даними Турецької асоціації автовиробників (OSD). Внутрішні продажі зростали випереджальними темпами – на 9,6%, до 1,079 млн одиниць, що вказує на сильний попит. Зарубіжні продажі збільшилися на 4,7%, до 864,8 тис. одиниць, завдяки торговельній угоді з Євросоюзом, що звільняє нові автомобілі з Туреччини від ввізного мита.

На цьому тлі особливо помітне різке погіршення показників сільгоспмашу. Виробництво тракторів за січень-жовтень обвалилося на 40%, до 23,59 тис. одиниць. Це пояснюється проблемами в аграрному секторі. За прогнозом Міністерства сільського та лісового господарства Туреччини, у 2025 році виробництво зерна зменшиться на 12,4%, до 34,2 млн т, овочів – на 0,8%, до 33,3 млн т, фруктів – на 30,4%, до 19,8 млн т.

Не зовсім сприятлива ситуація і в сегменті виробництва побутової техніки, ще одного великого споживача листового прокату. За даними галузевої асоціації TURKBESD, за січень-жовтень виробництво й експорт скоротилися на 9%, внутрішні продажі – на 5%.

Водночас у жовтні експорт зменшився відразу на 15% р./р., до 2 млн одиниць. Виробництво в жовтні зменшилося на 9%, до 2,54 млн одиниць, незважаючи на зростання внутрішніх продажів на 8%, до 836 тис. одиниць. Це свідчить про великі складські запаси, накопичені виробниками протягом року, і підкреслює значну залежність галузі від зовнішніх ринків.

Експортна складова дуже важлива і для будівельного сектору, головного споживача довгомірного прокату. Туреччина входить до топ-10 країн – найбільших експортерів будівельних послуг. За січень-вересень 2025 року турецькі компанії реалізували закордонні проєкти на $9,2 млрд, за даними Міністерства торгівлі.

Під час виконання робіт вони намагаються максимально використовувати саме турецьку сталь. Наприклад, для будівництва вантового мосту довжиною 3 км через Дніпро в українському Кременчуці компанія Doğuş Grubu застосувала сталеві труби турецького виробництва.

Внутрішній попит також стимулював зростання будівельного сектору. У січні-вересні продажі житла забудовниками зросли на 19,2% р./р., до 1,129 млн одиниць, за даними Турецької асоціації будівельних підрядників (TMB). Водночас за перше півріччя площа зданого в експлуатацію житла збільшилася на 30,2%, до 58,45 млн м².

Промислове будівництво зростало насамперед за рахунок енергетичного сектору. І тут з погляду споживання сталі найбільш важливою є вітроенергетика. За перше півріччя 2025 року в Туреччині було введено в експлуатацію нові ВЕС із загальною потужністю 593 МВт. Це на 38% більше, ніж за той самий період роком раніше.

Загалом варто відзначити стійке становище галузі. Квітень-червень 2025 року став 11-м кварталом поспіль із позитивною динамікою обсягів будівництва. Зростання почалося після нищівних землетрусів у лютому 2023 року, після яких знадобилося відновлення величезної кількості будівель, житлових будинків та об’єктів інфраструктури.

Перспективи сталевого попиту

Споживання сталі в Туреччині й далі відновлюється після спаду у 2022 році. Проте темпи дещо сповільнилися, й повторити рекордний результат 2021 року цього року вже точно не вдасться. Водночас прогнози для основних металоспоживчих галузей дають підстави очікувати збереження висхідного тренду у 2026 році.

Оскільки турецький автопром має яскраво виражену експортну орієнтацію, внутрішній попит значною мірою задовольнявся за рахунок імпорту. За січень-жовтень він зріс на 11,8% і становив 764,7 тис. одиниць. Основними напрямками залишалися Росія, Китай і США. І це попри імпортне мито в розмірі 40% на китайські автомобілі, яке діє із 7 липня 2024 року.

Проте ситуація незабаром зміниться. Президентським указом № 10436 Реджеп Ердоган увів імпортні мита на автомобілі з країн, що не входять до ЄС. Для бензинових і дизельних авто – 25%, але не менше $6 тис., для гібридів та електромобілів – 30%, але не менше $7 тис. і $8 тис. відповідно.

З 22 листопада ці тарифи набули чинності. З огляду на те, що середня ціна продажу авто в Туреччині становить $27,8 тис., їх можна вважати захисними. Це означає, що вже в найближчий час частка ринку, яку займали імпортери, перейде до місцевих автозаводів, які зможуть наростити виробництво й, відповідно, почнуть закуповувати більше рулонного прокату.

Крім того, зростанню виробництва сприятиме запуск у 2026 році двох нових автозаводів – китайського концерну BYD і південнокорейського Hyundai. Обидва проєкти розпочнуть роботу у другій половині року. Потужність китайського автозаводу становитиме 150 тис. автомобілів на рік. Причому йдеться не про великовузлове складання, а про повноцінне виробництво: в межах угоди з урядом передбачено і передання технологій.

Передбачається, що головним напрямом збуту нових підприємств стане Євросоюз. Таким чином, є всі передумови для виконання урядових планів щодо досягнення обсягів автоекспорту в розмірі $39,2 млрд у 2025 році та $43,7 млрд у 2026 році. Індекс виробництва авто (включно з автозапчастинами) й іншої колісної техніки має зрости на 26,7% у 2025 році й на 31,5% у 2026 році.

Наявність великих довгострокових іноземних контрактів дає додаткові підстави для оптимізму. Наприклад, компанія Tofas у жовтні домовилася з американським автоконцерном Stellantis про експорт до Північної Америки 230 тис. легких комерційних вантажівок у 2026–2032 роках.

Будівельна галузь також має суттєвий запас проєктів на наступний рік. Кількість дозволів на нове будівництво за січень-червень 2025 року збільшилася на 61,8%, загальна площа нових об’єктів становитиме 54,36 млн м². З них житло – 37,8 млн м², промислові й складські будівлі – 6,2 млн м². За липень-серпень кількість будівель, які отримали дозволи на будівництво, збільшилася на 22,3%, їхня загальна площа – на 42,6%.

Ірландська дослідницька компанія Research&Markets прогнозує у 2025 році зростання обсягу будівельного виробництва в Туреччині на 4,2%, у 2026 році – на 3,7%. Серед основних драйверів – продовження урядових програм відновлення зруйнованого житлового фонду та розвиток «зеленої» енергетики. І це не лише вітроенергетика.

Державна програма передбачає у 2026–2030 роках збільшення потужностей малих ГЕС на 1 ГВт із нинішніх 2,7 ГВт. Турецькі компанії також продовжать будівництво великих об’єктів за кордоном.

Зокрема, Orta Asya Yatırım Holding у серпні 2025 року уклав договір з урядом Киргизстану на спорудження 6 ГЕС загальною потужністю 2,2 ГВт. Кошторисна вартість проєкту – $6,3 млрд. Як і раніше, будівельники прагнутимуть максимально використовувати прокат турецького виробництва.

Також варто відзначити урядовий план щодо розширення залізничної мережі з 13 919 км у 2024 році до 17 500 км до 2028 року. Це вимагатиме значних обсягів рейок і метизів.

Таким чином, внутрішній попит на сталь у Туреччині зберігатиме позитивну динаміку за підсумками 2025 року і надалі у 2026 році. Він буде підтримуватися стабільним зростанням економіки. Ухвалений у вересні урядовий план передбачає зростання ВВП у 2025 році на 3,3%, у 2026 році – на 3,8%, у 2027 році – на 4,3%, а у 2028 році на 5%.