Сталеве споживання в Румунії: випробування на міцність

Румунія має низькі показники споживання сталі на душу населення порівняно з індустріально розвиненими країнами Європейського Союзу. Це свідчить про значний потенціал місцевого ринку, який останні роки перебуває у стані стагнації.

Навіть постковідні програми державного економічного стимулювання не призвели до стрибкоподібного зростання попиту на сталь у 2021–2022 роках, на відміну від Польщі, Італії, Німеччини, Туреччини та низки інших країн. У 2026 році ситуація може суттєво погіршитися.

Профіль ринку

Імпортери поступово поглинають румунський сталевий ринок на тлі проблем у місцевих виробників. Насамперед це металургійний комбінат у Галаці – єдиний виробник плоского прокату, який належить британській компанії Liberty Steel Group.

Фінансові труднощі материнської компанії GFG Alliance стали причиною багатомісячних простоїв комбінату Liberty Galati та його банкрутства (наразі – на попередній стадії). Аналогічна ситуація спостерігається й на інших підприємствах Liberty Steel у Чехії, Угорщині, Бельгії, Люксембурзі та Франції. Причина кризи не пов’язана з діями румунської влади.

З тривалими перебоями працює метзавод у Хунедоарі – великий виробник сортового прокату, який належить концерну ArcelorMittal. Основний чинник – висока вартість електроенергії, яка впливає на рентабельність виплавки сталі в дугових печах. Решта п’ять румунських електрометзаводів, включно з Ductil Steel румунської компанії Invest Nikarom і Donasid Calarasi французького концерну Tenaris, перебувають приблизно в аналогічній ситуації.

Виробництво сталі в Румунії за останні кілька років скоротилося вдвічі. Внутрішній попит на сталеву продукцію залишався стабільним, що призвело до різкого зростання імпорту. За митними даними, з вересня 2024 року до вересня 2025 року в грошовому еквіваленті обсяг імпорту сталі зріс на 100%, до €3,394 млрд. Основними постачальниками були металургійні підприємства Туреччини, Італії, України, Болгарії та Єгипту.

Місцеві виробники частіше програють конкуренцію іноземним, переважно через дорогу електроенергію. За даними SteelOrbis, у 2025 році румунську арматуру на внутрішньому ринку пропонували за €585–590/т FOT, із Єгипту – за €485–490/т CFR, із Туреччини – за €475–490/т CFR.

Попит на плоский прокат

Попит на плоский прокат формує автопром, який у Румунії представлений двома великими підприємствами – заводами Ford Otosan у Крайові й Automobile Dacia в Міовені. Галузь успішно відновилася після ковідного шоку і в 2024 році оновила виробничий рекорд.

Зберегти позитивну динаміку у 2025 році не вдалося. За січень-листопад виробництво легкових автомобілів зменшилося на 2,48%, до 505 859 одиниць. Загальний обсяг автопродажів у Румунії знову зріс, сягнувши 156 803 одиниць. Це на 3,77% більше, ніж у 2024 році. Випуск вантажних автомобілів у першому півріччі скоротився на 33%, до 6696 одиниць.

Статистика свідчить про важливу роль експорту для румунських автовиробників. Основні напрямки закордонних продажів – Німеччина, Італія, Франція. Попит на плоский прокат із боку заводів у Крайові та Міовені перш за все залежить від ситуації на авторинках цих країн, яка зараз не покращується.

Внутрішній попит залишається високим, проте є передумови для його ослаблення. Вони пов’язані з різким згортанням багаторічної державної програми Radla, за якою держава надає субсидії автовласникам при обміні старих автомобілів на нові. У 2025 році реалізація програми розпочалася лише у вересні. Затримка пояснюється курсом уряду на скорочення витрат і мінімізацію бюджетного дефіциту.

У 2024 році Radla також працювала з обмеженнями. Спочатку анонсували фінансування у розмірі €200 млн, проте фактично під її дію підпало лише 30 тис. автоугод, а у 2025 році – 19 тис. В Асоціації румунських автовиробників (ACAROM) стверджують, що згортання програми може призвести до втрати 5 тис. робочих місць у галузі.

В уряді обіцяють вивчити можливість продовження дії Radla у 2026 році з огляду на бюджетні можливості. Ймовірніше за все, програма вже не отримає колишньої підтримки через жорстку бюджетну політику офіційного Бухареста.

Хороші перспективи має сектор вітроенергетики, який останніми роками також перебував у стані стагнації. За підсумками 2024 року сумарна потужність румунських ВЕС становила 3,013 ГВт – стільки само, як і в 2021 році. За 3 роки не було введено в експлуатацію жодного нового об’єкта.

Ситуація змінюється. У грудні 2024 року Єврокомісія схвалила для Румунії виділення €3 млрд на розвиток вітрової та сонячної енергетики. У 2025 році розпочалося будівництво ВЕС потужністю 140 МВт у Васлуї та 190 МВт – у Бузеу. Данська компанія Vestas, провідний європейський виробник обладнання для ВЕС, повідомила про отримання замовлень на комплектацію двох ВЕС у Румунії потужністю по 150 МВт кожна.

Міністр енергетики Себастьян Бурдуджа наприкінці 2024 року заявляв про плани уряду збільшити частку вітроенергетики в енергобалансі країни до 36% до 2032 року (зараз – 16%). Ідеться про будівництво нових ВЕС сумарною потужністю не менше 3 ГВт.

Попит на довгомірний прокат

Поточна динаміка будівельної галузі, головного споживача, здається дуже сильною. За даними Національного інституту статистики (INS), у січні-жовтні 2025 року обсяг виконаних робіт зріс на 10%. З жовтня 2024 року до жовтня 2025 року – на 4,6%. Показники покращилися торік, вдалося подолати спад, який за підсумками 2024 року становив 4,9%.

Детальний аналіз дає можливість виявити тривожні сигнали для попиту на сталь. Приріст було забезпечено в основному за рахунок капітальних ремонтів і реконструкції – зростання на 48,7%, тоді як нове будівництво – лише на 7,8%. Проєкти реконструкції є менш металомісткими, ніж зведення об’єктів із нуля.

Найпроблемнішим залишається житловий сектор. Тут зростання становило 9,9% після обвалу на 21,4% у 2024 році. Не можна говорити про відновлення ринку житлового будівництва, позитивна динаміка була отримана завдяки низькій базі порівняння та завершення раніше розпочатих проєктів. Станом на 1 липня 2025 року кількість об’єктів у будівництві скоротилася на 5%. Були передумови до погіршення підсумкових показників як у 2025 році, так і у 2026 році.

Драйвером галузі залишаються інфраструктурні проєкти, більшість із яких фінансують із євробюджету. У 2025 році було побудовано понад 700 км автомобільних доріг, багато проєктів комерційного і промислового будівництва заморожені. За даними консалтингової компанії Cushman&Wakefield, введення нових торговельних та офісних площ становило не більше ніж 200 тис. м².

Головний економіст по Румунії ING Bank Валентин Татару прогнозує, що у 2026 році активність у житловому секторі залишиться низькою. Вартість іпотечних кредитів збережеться на поточному рівні принаймні до липня, тиснучи на попит.

«Забудовники можуть відкласти або скоротити масштаби проєктів до того часу, поки не з’являться чіткіші сигнали щодо зниження відсоткових ставок, покращення споживчих витрат або державної підтримки», – припустив експерт.

Сегмент промислового будівництва збереже стійкість завдяки прямим іноземним інвестиціям у промислові й логістичні об’єкти. Комерційне будівництво може сповільнитися через зростання кількості вакантних площ в офісних і торговельних центрах.

Локомотивом попиту на сталь у будівельній галузі й надалі будуть інфраструктурні проєкти, які фінансують за підтримки Євросоюзу. Власні бюджетні можливості Румунії у 2026 році дуже обмежені суворим режимом економії.

Висновки

Головним викликом для попиту на сталь у Румунії цього року є жорстка фіскальна політика офіційного Бухареста. Прогнозований дефіцит держбюджету за підсумками 2025 року становитиме 8,4%. У 2026 році уряд прагне скоротити його до 6%. З цією метою:

• З 1 серпня стандартна ставка ПДВ підвищилася з 19% до 21%. Це стосується всіх будівельних матеріалів та автомобілів.
• Попередні ставки податку на нерухомість у розмірі 5% і 9% замінені єдиною 11-відсотковою ставкою. Перехідна ставка у розмірі 9% протягом 2026 року застосовуватиметься до житла корисною площею менше ніж 120 м² з оціночною вартістю до €117,9 тис.
• Підвищено ставки податку на когенерацію (COG), що призведе до подорожчання електроенергії для виробників сталі й відповідно їхньої продукції для споживаючих галузей.
• Мінімальний поріг доходу, з якого не стягується податок на доходи фізичних осіб, знижено з €60 до €40.

Суттєве збільшення податкового навантаження на домогосподарства послаблюватиме попит на нові автомобілі й житло на тлі згортання державних програм стимулювання витрат, таких як Radla. Створено передумови для зменшення обсягів виробництва в автопромі й будівельній сфері, що спричинить стиснення сталевого ринку Румунії.

Підвищення мінімальної зарплати з 1 січня 2026 року на 6,8%, до €849,8, не компенсує зниження купівельної спроможності кінцевих споживачів.