Румунія та Україна: співпраця на основі логістики й інвестицій

В умовах війни Румунія стала найважливішим транзитно-логістичним хабом для українського експорту й імпорту, особливо на початку повномасштабної агресії. Ця країна стала постачальником енергоресурсів та іншої важливої в нинішніх умовах продукції. Румунія почала отримувати не лише доходи від транзиту нашого експорту та кошти ЄС на інфраструктурні проєкти, пов’язані з логістикою в Україну, а й вигоди від інвестицій українських компаній.

Товаропотік між країнами

Імпорт румунських товарів в Україну демонструє стабільне зростання. За даними Державної митної служби, за підсумками 2024 та 2025 років показник зріс на 9,1% та 11,4% р./р. Український експорт у Румунію продемонстрував стрибкоподібне зростання у 2022–2023 роках – у 2,5 раза, до $3,7–3,8 млрд. Згодом він різко скоротився внаслідок обмежувальних заходів з боку Румунії щодо українського агроекспорту. У 2024 та 2025 роках показник знизився на 53% і 20% р./р., до $1,8 млрд та $1,4 млрд.

Румунія, як і інші країни Східної Європи, ввела обмеження для окремих видів української продукції у формі ліцензування імпорту. Для розуміння контексту: український агроекспорт у натуральному виразі у 2022–2023 роках зріс більше ніж утричі й сягнув 11 млн т і 11,7 млн т порівняно з 3,4 млн т у довоєнному 2021 році.

Значна частина приросту припала на транзит, оскільки наростити внутрішнє споживання української агропродукції на мільйони тонн лише за два роки було фізично неможливо. Після впровадження обмежувальних заходів показник скоротився до довоєнного рівня і навіть нижче (2025 рік – 2,6 млн т).

У 2021 році Україна мала профіцит у торгівлі товарами з Румунією у розмірі майже $750 млн, який у 2022–2023 роках зріс до $2,2–2,3 млрд. Введені румунською стороною обмеження на український агроекспорт змінили ситуацію на протилежну: за підсумками 2025 року вже Румунія мала профіцит у торгівлі з Україною на рівні $493 млн.

Румунська митна статистика відображає іншу динаміку товарообігу, ніж дані Державної митної служби. За даними Eurostat, румунський експорт в Україну у 2025 році скоротився на 9% р./р., до $1,8 млрд, тоді як українська митниця зафіксувала зростання на 11,4% р./р.

Розбіжність можна пояснити тим, що дані румунської сторони охоплюють реекспорт – товари з інших європейських країн, ввезені в Україну зі складів у Румунії. За румунськими даними, український експорт до Румунії також зріс (на 6% р./р., до $1,4 млрд), тоді як Держмитслужба фіксує зниження на 20% р./р.

Україна постачає до Румунії переважно продукцію АПК і ГМК. В агросекторі лідирують соняшникова олія, кукурудза, соєві боби та шрот. Серед товарів із високою доданою вартістю можна назвати продукти харчування, кабельну продукцію, цемент і металопрокат.

Сильні позиції на румунському ринку зберігає український ГМК. За підсумками 2025 року частка сталевого експорту України до Румунії в натуральному виразі становила 5,6%, або 372 тис. т. Через кризу в румунській металургії поставки ЗРС з України на цей ринок торік припинилися, хоча в попередні роки їхній обсяг сягав $150–200 млн.

Імпорт Румунії в Україну представлений товарами з високою доданою вартістю. За останні роки структура поставок із Румунії змінилася завдяки таким статтям:

1. Енергоресурси (нафтопродукти, скраплений газ, електроенергія). Румунія, як і інші країни Східної Європи, активно постачає в Україну енергоресурси. У 2025 році поставки скоротилися на 17% р./р., до $517 млн. Відчутна частка румунського експорту фіксується лише по електроенергії – 15,7% (приблизно $91 млн) у 2025 році.
2. Товари народного споживання. Румунія постачає в Україну побутову техніку, лікарські засоби, засоби гігієни й інше, однак обсяги поставок незначні порівняно з іншими країнами ЄС. Основною статтею румунського експорту у 2025 році стали генератори (на $369 млн), що було зумовлено масштабними ударами по українській енергетичній інфраструктурі.
3. Оборонна продукція. За оцінками, у 2025 році Україна закупила в Румунії військової продукції на $226 млн.
4. Транспорт, промислові товари й сировина. Торік Румунія експортувала в Україну легкових автомобілів на $130 млн. Значення цієї статті є невеликим порівняно з поставками з інших європейських країн.

Економічна співпраця

Інвестиційна взаємодія між Україною та Румунією залишається менш розвиненою, ніж торговельна. За даними Нацбанку, за дев’ять місяців 2025 року обсяг прямих інвестицій із Румунії в Україну станом на 30 вересня 2025 року становив усього $56 млн. Обсяг за рік зріс удвічі, проте порівняно з розміром інвестицій із Польщі ($1,5 млрд) є незначним.

Зворотний потік інвестицій не оприлюднений НБУ з міркувань конфіденційності. Відомо лише, що він досить значний. Лише DTEK Renewables International у 2023–2024 роках інвестувала у вітропарк і дві СЕС у Румунії не менше €200 млн.

Румунія, як і низка інших європейських країн, страхує ризики власного бізнесу в Україні. У 2025 році країна приєдналася до ініціативи InvestEU Ukraine Export Credit Guarantee Facility, надавши приблизно €44 млн гарантій для підтримки румунських експортерів, які працюють на українському ринку.

Важливим і довгостроковим трендом став прихід українського бізнесу на ринок Румунії. Якщо у 2022–2023 роках переважала вимушена релокація, то згодом українські компанії почали розглядати Румунію як плацдарм для експансії на ринок ЄС. За оцінками, з 2022 року на ринок країни вийшли орієнтовно 900 українських компаній.

Можна навести такі приклади виходу українського бізнесу на ринок Румунії:

1. У 2025 році дорожня компанія «Автомагістраль-Південь» уклала контракт на будівництво ділянки швидкісної дороги Арад – Орадя протяжністю 33,7 км. Вартість контракту – €460 млн. Початок робіт заплановано на 2027 рік.
2. Торговельна мережа «Аврора» до літа 2025 року розширила свою мережу в Румунії до 50 магазинів, розпочавши експансію з прикордонної Сучави.
3. Компанія Variant Agro створила перший у Румунії завод із виробництва зрошувальної техніки.
4. У 2023 році «Нова пошта» вийшла на ринок Румунії, відкривши перше відділення в Бухаресті.
5. IT-компанії відкривали R&D центри й офіси для обслуговування європейських клієнтів.
6. Численними є підприємства МСБ, які працюють у сфері виробництва меблів, харчових продуктів, продукції легкої промисловості.

Важливим напрямом стало придбання великими українськими компаніями румунських активів з метою розширення присутності на європейському ринку та диверсифікації виробничих потужностей. У грудні 2025 року відбулося відразу дві знакові угоди з румунськими активами ArcelorMittal:

1. «Метінвест» придбав завод Tubular Products Iasi S.A., який випускає зварні труби малого діаметру. «Запоріжсталь» планує поставити на цей завод у поточному році до 180 тис. т гарячекатаного прокату. Це дасть змогу заводу відновити нормальний ритм виробництва, оскільки останніми роками в ArcelorMittal виникали проблеми із сировиною (заготовкою) для власних потреб. Продукція підприємства (максимальна потужність – 240 тис. т трубної продукції на рік) насамперед буде затребувана на румунському ринку.
2. «Інтерпайп» уклав угоду щодо придбання Tubular Products Roman S.A., який спеціалізується на виробництві безшовних труб. Закриття угоди залежить від виконання спеціальних умов.

У березні 2026 року також запланований аукціон із продажу меткомбінату Liberty Galați, у якому може взяти участь й український «Метінвест».

Економічні зв’язки й потреба розвитку інфраструктури створюють для румунського бізнесу нові можливості навіть в умовах війни. Понад 200 румунських компаній беруть участь у проєктах, орієнтованих на відновлення України. Великі можливості відкриються в межах проєктів повоєнного відновлення.

Румунія вже отримує відчутні економічні вигоди від співпраці з Україною: розширення ринків збуту, доходи від транзитних і сервісних послуг, розвиток прикордонної інфраструктури. Здебільшого їхня активність обмежується постачанням на український ринок і в кращому разі відкриттям офісів або складів у прикордонних областях України. Серед компаній, які активно працюють на українському ринку, можна виокремити Grampet Group (логістика), OMV Petrom (постачання пального), Bog’Art (будівництво) та Bilka Steel (виробництво покрівельних систем).

Логістичний хаб

Найвагомішим внеском Румунії в українську економіку стало перетворення порту Констанца на головний експортно-імпортний хаб України на початку війни. За 2022–2024 роки через Констанцу Україна експортувала 29 млн т зернових. Навіть після відкриття морського коридору із серпня 2023 року, коли потреба в перевалці в Констанці різко знизилася, українські експортери зернових активно використовували цю перевалку разом із поставками баржами з українських портів Рені й Ізмаїл на Дунаї.

Українські агрохолдинги та логістичні компанії не просто використовували румунські логістичні можливості, а й активно інвестували в потужності з перевалки зерна в дунайських портах (Галац, Бреїла) та Констанці.

Хоча зараз значення цього маршруту для українських експортерів зменшилося, від його розвитку виграли всі сторони. Румунія вклала значні кошти в портову та залізничну інфраструктуру і зміцнила свої транзитні позиції в Чорноморському регіоні, а Україна отримала надійний альтернативний маршрут для експорту в умовах війни. Румунія розширила свій регіональний вплив, викупивши єдиний порт Молдови на Дунаї – Джурджулешти.

Важливою для українського експорту стала розбудова автологістики. Найбільший спільний інфраструктурний проєкт вартістю понад €35 млн – будівництво нового мосту й автопереходу Біла Церква (Закарпатська область) – Сігету Мармацієй. Проєкт фінансується Румунією і ЄС, а Україна відповідає за будівництво дороги до пункту пропуску.

Важливим є проєкт будівництва мосту через Дунай між Орлівкою (Україна) й Ісакчею (Румунія). Тут функціонує поромна переправа, яку відкрили восени 2023 року, однак її регулярно атакують російські дрони. Проєкт проходить фінальне погодження.

За кошти Румунії та Євросоюзу триває будівництво 450-кілометрової Autostrada Moldovei. Вона пролягатиме від Бухареста до кордону з Україною. Дорога створить новий європейський транспортний коридор для України й забезпечить ще один шлях доступу до румунських портів.

Перспективи співпраці

У відносинах України та Румунії набагато менше суперечностей, аніж у відносинах з іншими країнами Східної Європи. Ця країна є більш надійним партнером, хоча й із меншим економічним значенням і політичним впливом.

Для Румунії поглиблення співпраці з Україною означає:

• розширення ролі регіонального логістичного хабу;
• стійкий попит на румунську промислову продукцію та послуги;
• залучення українських інвестицій;
• доступ до великого ринку післявоєнного відновлення;
• зміцнення геополітичних позицій країни як важливого гравця на східному фланзі ЄС.

Для України розвиток співпраці з Румунією забезпечує:

• альтернативний експортний коридор для агропродукції та металургійної сировини;
• доступ до енергоресурсів, промислових товарів і сировини;
• вихід на європейські ринки через купівлю румунських активів або будівництво потужностей;
• співучасть в освоєнні європейських структурних фондів;
• потенційні інвестиції у післявоєнне відновлення.

Українсько-румунське партнерство вже довело свою ефективність в умовах війни. Післявоєнне відновлення – це шанс вивести його на якісно новий рівень, перетворивши з логістичної необхідності на повноцінний економічний альянс двох сусідніх країн.