Ризики-2020: чого очікувати металургам від прийдешнього року

Наступний рік не обіцяє бути легким для компаній гірничо-металургійного комплексу країни. Адже багато факторів, що визначали тенденції 2019 року, продовжать впливати на світову і внутрішню кон’юнктуру в сталевій індустрії й у 2020-му.

За оцінками GMK Center, у 2019 році вітчизняний ГМК через негативні внутрішні і зовнішні фактори недоотримав $2,8 млрд. Водночас аналітики GMK Center оцінюють вартість ризиків наступного року на рівні $1,9 млрд.

Топ-10 ризиків 2020 року для гірничо-металургійного комплексу України

Джерело: GMK Center

Світова кон’юнктура

Після різкого скорочення споживання сталі в ключових для України регіонах (в Євросоюзі – на 3%, у країнах MENA – на 7%, у Туреччині – на 20%) очікування на наступний рік мають помірно обережний характер. Наприклад, асоціація EUROFER прогнозує, що у 2020 році видиме споживання сталі в Євросоюзі може зрости на 1,4% за рахунок помірного зростання з другого кварталу наступного року, Arab Iron and Steel Union прогнозує підвищення попиту на 2,0% у країнах MENA після падіння на 7% у 2019 році.

Загалом агентство Fitch прогнозує, що 2020 рік буде негативним для глобальної сталеливарної промисловості. При цьому аналітики не виключають помірного відновлення галузі наступного року. У результаті тимчасового скорочення потужностей і зниження цін на сировину маржа у виробництві сталі може збільшитися порівняно з підсумками 2019 року.

World Steel Association очікує, що глобальний попит на сталь у 2020 році зросте на 1,7% – до 1,8 млрд т. При цьому прогнози щодо виробництва і споживання сталі в Китаї наступного року – негативні.

Внутрішня кон’юнктура

Опитані GMK Center аналітики українських інвесткомпаній* дали свої оцінки показників виробництва у 2020 році. Оцінки вийшли різноспрямованими. Якщо Денис Саква, старший аналітик інвесткомпанії Dragon Capital, прогнозує виплавку сталі на рівні 22 млн т, то Олександр Мартиненко, керівник підрозділу з корпоративного аналізу компанії ICU, – скорочення на 3% до 19,4 млн т сталі.

На думку Констянтина Фастівця, керівника аналітичного відділу ІК «Адамант Капітал», наступного року динаміка виробництва сталі не зміниться. Аналітики GMK Center вважають, що показники виробництва сталі у 2020 році можуть варіюватися в межах 20,8-21,1 млн т, тобто від мінус 1% від рівня нинішнього року до +0,5%.

«Я очікую, що у 2020 році обсяги виробництва знизяться до рівня 2019 року таким чином: сталь – 18,8 млн т (-8%), чавун – 18,4 млн т (-7%), прокат -– 16,4 млн т (-9%). Навіть виробництво цих обсягів потребуватиме поліпшення ситуації (ціни, попит) на зовнішніх ринках порівняно з четвертим кварталом 2019 року, на що, я вважаю, можна розраховувати», –- додає Дмитро Хорошун, аналітик ІК Concorde Capital.

Згідно з попередніми оцінками ОП «Укрметалургпром», за підсумками 2019 року виробництво основних видів продукції знизиться: сталі – до 20,5 млн т (-2,8% до 2018 року), чавуну – до 20 млн т (-2,7%), прокату – до 18 млн т (-2%). У 2018 році виробництво сталі становило 20,1 млн т (+0,3% до 2017 року), чавуну – 20,6 млн т (+4%), прокату – 18,36 млн т (+3%).

Що стосується внутрішнього споживання, опитані GMK Center аналітики очікують наступного року збільшення попиту на сталь в українській економіці на 2-3%. Схожі прогнози дають і аналітики GMK Center.

«Виходячи з даних «Укрметалургпрому» щодо фактичного споживання прокату в Україні в 2018 році на рівні 5,37 млн т (+6,4%), я оцінюю, що цей показник у 2019 році становитиме 4,7 млн т (-13%). У 2020 році я очікую стабілізації та незмінності споживання прокату порівняно з нинішнім роком, тобто так само 4,7 млн т», – додає Дмитро Хорошун.

Загальні оцінки ситуації в українському ГМК наступного року (грудень-2019 до грудня-2020) серед опитаних GMK Center експертів розділилися. Костянтин Фастовець, Дмитро Хорошун і Денис Саква очікують, що ситуація, скоріше, покращиться, а Дмитро Чурін, глава аналітичного департаменту інвесткомпанії Eavex Capital, і Олександр Мартиненко – що, скоріше, погіршиться.

Сталеві котирування

Головне питання для українських металургів – якими будуть ціни на металопродукцію у 2020 році. Опитування GMK Center показало різноспрямовані оцінки динаміки. Наприклад, Костянтин Фастівець очікує зростання ціни на сталь (грудень до грудня) на 10%. А Денис Саква впевнений, що вона знизиться в середньому за рік на 5-6%. У свою чергу Олександр Мартиненко очікує у 2020 році зниження цін на сталь на 6-8%, на руду – на 15%. За оцінками аналітиків GMK Center, зниження цін на сталь становитиме в середньому 10%.

Дмитро Хорошун прогнозує наступного року зростання цін на металопродукцію та зниження – на ЗРС.

Прогноз динаміки цін на продукцію українського ГМК від Дмитра Хорошуна, $/т

«Перспективи зростання цін на сталь у 2020 році є. Зниження кредитних ставок услід за пом’якшенням політики ФРС уже двічі прокотилося хвилею усім світом. За низьких ставок і зростання будівництва дешевого металу не буває. Та й ціни на залізну руду знову збільшилися наприкінці року. $92/т – це якраз непогана ціна, ще рік тому про неї мріяли. Справді, ціновий пік у $120/т пройдено. Згоден, є проблеми з обсягами продажів. Так, є фактор загадкового Китаю, але він є щороку», – запевняє Віталій Шапран, член Ради Нацбанку.

Раніше Володимир Власюк, директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза», прогнозував, що у 2020 році ціни на заготовку на світових ринках знизяться на 5% – до $390/т FOB Black Sea; а ціни на руду із вмістом заліза 62-63% упадуть на 9% – до $85/т CFR China.

Головними факторами зниження цін на сталь на світових ринках Володимир Власюк називав:

• прогнозоване зниження темпів споживання сталі внаслідок сповільнення економічного розвитку в більшості регіонів планети;
• падіння темпів споживання сталі в Китаї на тлі високого рівня виробництва прокату;
• посилення конкуренції в умовах погіршення балансу між попитом і пропозицією і посилення торговельних воєн і санкційних обмежень США;
• прогнозоване зниження цін на ЗРС у міру відновлення і нарощування поставок руди з Бразилії та Австралії.

Фактори впливу

Головним внутрішнім фактором, який може погіршити ситуацію в українському ГМК у 2020 році, аналітики називають подальше зміцнення нацвалюти. За оцінками GMK Center, через ревальвацію гривні у 2019 році український ГМК втратив приблизно $400 млн. Збереження або подальше зміцнення курсу гривні до долара у 2020 році може коштувати ще $330 млн.

Опитані аналітики очікують, що до кінця 2020 року курс нацвалюти буде на рівні приблизно 25-26 грн/$ (середньорічний валютний курс на рівні 25-25,5 грн/$). За словами Олександра Мартиненка, зниження курсу гривні є найбільш імовірним у II півріччі наступного року. Нагадаємо, що в держбюджеті-2020 закладено середньорічний валютний курс на рівні 27 грн/$ (прогнозний курс на кінець 2020 року – 27,5 грн/$).

Серед інших чинників можливого негативного впливу у 2020 році експерти називають:

• ухвалення законопроекту №1210, що може істотно підвищити рентну плату за користування надрами гірничодобувним підприємствам (за оцінками аналітиків GMK Center, це може коштувати ГМК $240 млн);
• суттєве підвищення тарифів на залізничні вантажоперевезення;
• зростання вартості електроенергії та газу.

Крім того, Денис Саква відзначає ризики збільшення відтоку робочої сили. У 2020 році Німеччина відкриє свій ринок праці для громадян з країн, що знаходяться за межами ЄС, в тому числі для українців. А Дмитро Чурін вважає ризиковою ситуацію з Маріупольським портом.

«Зараз Маріупольський порт перебуває в непростій ситуації. Через військові дії на Донбасі, будівництво Кримського моста і затримки суден у Керченській протоці кількість суднозаходів з 2014 року скоротилася майже втричі – з 1417 у 2014 році до 490 у 2018-му», – нагадує Дмитро Чурін.

Також не можна не враховувати посилення екологічного тиску на гірничо-металургійні підприємства. За оцінками аналітиків GMK Center, імовірне підвищення в 4 рази ставок екоподатку може збільшити витрати підприємств ГМК на $130 млн.

Серед імовірних позитивних факторів впливу на ГМК у 2020 році (крім протилежних негативним) аналітики називають:

• підвищення внутрішнього попиту на сталь завдяки зростанню інших секторів економіки, в тому числі завдяки зниженню ставки НБУ і збільшенню кредитування;
• зростання темпів будівництва, запуск нових інфраструктурних проектів;
• покращення роботи «Укрзалізниці»;
• зниження цін на ЗРС. Це допоможе метзаводам, що не входять до вертикальної інтеграції з гірничодобувними комбінатами.

Що робити владі?

На думку аналітиків інвесткомпаній, щоб сприяти в поточних умовах розвитку ГМК, влада має просто забезпечити виконання своїх прямих функцій та дотримуватися законів і наданих гарантій. За словами Констянтина Фастівця, парламент не повинен ухвалювати закони, які можуть зробити український ГМК менш конкурентним на світовому ринку. Йдеться про законопроект №1210, який передбачає збільшення фіскального тиску на галузь і не забезпечує стабільності податкового законодавства.

«Підвищення ренти є невиправданою мірою на тлі можливого глобального циклічного спаду в секторі металургії», – пояснює Дмитро Чурін.

На думку Дмитра Хорошуна, важливо, щоб НБУ продовжив знижувати ставку, це може послабити гривню і поліпшити кредитування економіки, яка, як результат, може збільшити споживання сталі. Також для ГМК необхідним є функціонування вільного ринку електроенергії, ціни на якому останнім часом знизилися. А ще добре було б уникнути підвищення тарифів «Укрзалізниці».

Заходи з оптимізації

У складних економічних умовах компанії ГМК вживають різних заходів оптимізації, які залежать від глибини кризових явищ. Перелік таких заходів зазвичай укладається в логіку скорочення витрат.

На першому етапі одним з таких заходів може бути тимчасове зупинення виробництва (повністю/частково/під виглядом ремонтів). Нагадаємо, що через слабкий попит на сталь ArcelorMittal зупиняв роботу кількох своїх європейських активів. Аналогічні заходи застосовували й українські металурги – Дніпровський МЗ (DCH), Дніпровський МК (ІСД) і «Електросталь» (Курахове).

Опитані GMK Center експерти серед заходів оптимізації, яких можуть вжити металурги для поліпшення фінансового стану підприємств у 2020 році, називають:

• скорочення співробітників або інші форми зменшення зайнятості (неповний робочий день та ін.);
• замороження інвестпроектів та/або некритичних закупівель і капінвестицій;
• тимчасове зупинення виробництв (повністю/частково/під виглядом ремонтів);
• інші заходи оптимізації (замороження підвищення зарплат та ін.).

Іншими словами, це доволі стандартний набір заходів зі скорочення витрат, до яких вдаються компанії, що зіткнулися з певними проблемами, незалежно від галузі економіки.

*GMK Center висловлює подяку аналітикам українських інвесткомпаній, які взяли участь в опитуванні:

• Олександру Мартиненку, керівнику підрозділу з корпоративного аналізу компанії ICU;
• Денису Сакві, старшому аналітику інвесткомпанії Dragon Capital;
• Констянтину Фастівцю, керівнику аналітичного відділу ІК «Адамант Капітал»;
• Дмитру Хорошуну, аналітику ІК Concorde Capital;
• Дмитру Чуріну, главі аналітичного департаменту інвесткомпанії Eavex Capital.